31 травня, 2019

Ахтем Сеітаблаєв розповів про фільми

Ахтем Сеітаблаєв

КРОПИВНИЦЬКИЙ. – Український режисер кримсько-татарського походження Ахтем Сеітаблаєв 15 березня побував у місті й провів кілька творчих зустрічей. Нижче вміщено його розповідь про фільми.

Фільм „Хайтарма“ – цей біль постійно зі мною. 220 тис. кримських татар було насильно вигнано з рідної землі за нібито якусь зраду. Це при тому, що 90 відсотків чоловіків цього народу воювали у Червоній армії на фронтах Другої світової війни. Сталін, як відомо, за час свого правління депортував 48 народів, з них вісім – тотально, у тому числі кримських татар. В основі фільму – реальна історія героїчного пілота Амільхана Султана. Фільм знімали у 2012 році у тоді ще вільному Криму. Кримські татари з великим бажанням і сердечністю брали участь у фільмуванні. Прем’єра відбулась 17 травня 2013 року.

В основі фільму „Чужа молитва“ – історія кримсько-татарської дівчини з Бахчисараю Саїде Аріфанової, яка під час нацистської окупації врятувала кілька десятків дітей-євреїв, видавши їх за кримських татар. Коли НКВД розпочала депортацію кримських татар, дівчина показала свідоцтва про народження цих дітей-євреїв, які старанно переховувала, і їх не було депортовано. Фільмували в Грузії і частково в Єрусалимі. 

„Кіборги“ – це фільм про мир, про героїв оборони від російських аґресорів. „Захар Беркут“ – стрічка про війну ідеологій. Так сталося, що твір Івана Франка „Захар Беркут“ я прочитав уже у дорослому віці. І він мене буквально вдарив у серце. Будь-яка війна починається з протистояння ідеологій. Так і тут: Захар Беркут і Тугар Вовк – представники різного розуміння суті людини і її стосунків зі світом. Є приклади, коли українські націоналісти, колишні вояки УПА, яким не дозволяли повертатися у рідні місця і після відбуття покарання направляли жити у Крим, відмовлялися селитися у покинуті будинки депортованих кримських татар, бо розуміли, яка біда спіткала власників такого житла.

Коментарі закриті.