Пентагон мав сумніви про війну
ВАШІНҐТОН. – Газета „Вашінґтон Пост” повідомила 9 грудня, що Пентагон роками сумнівався в доцільності воєнної стратегії США в Афганістані. Газета отримала тисячі документів від урядового Інспекторату для перебудови Афганістану, в яких проведено інтерв’ю понад 600 осіб. США почали воєнні дії в Афганістані в 2001 році і скинули талібанських провідників після того, як вони відмовилися видати членів екстремістської організації „аль-Каїда“, яка провела напади 11 вересня на Світовий Торговельний Центр і Пентагон. Досі близько 2,400 військовослужбовців США загинули в Афганістані, а тисячі були поранені. („Reuters”)
Росія реєструє „чужоземних аґентів”
МОСКВА. – Президент Росії Володимир Путін 2 грудня підписав закон, який вроваджує реєструвати індивідуальних осіб як „чужоземних аґентів” – цей термін має неґативне побіжне значення ще з совєтських часів. Дотепер він відносився тільки до неурядових організацій та груп за людські права. Організація „Human Rights Watch” та інші правозахисні інституції побоюються, що цей закон ще більше обмежить свободу засобів масової інформації в країні. („Reuters”)
Ірак звільнив науковця з Прінстону
ЦЮРІХ, Швайцарія. – Ірак звільнив науковця з Прінстонського університету, котрий відсидів три роки у в’язниці. Хіиве Ванґ, аспірант університету, проводив досліди в Ірані‚ коли його заарештовано в 2006 році. Наступного року його засуджено до 10 років тюрми за шпигунство. Звільнення відбулося 7 грудня в Цюріху, де Х. Ванґа привітав Посол США Едвард МекМален. Президент Дональд Трамп і Державний секретар Майк Помпео висловили надію, що звільнення Х. Ванґа може стати передвісником волі для кількох інших американців, котрі є ув’язнені в Іраку за звинуваченнями, які США вважають безпідставними. („The Washington Post”)
Назвали шпигуна з ядерної зброї
ЛЕНҐЛІЙ, Вірджінія. – В найновішому числі квартального журналу „Студії розвідки”, який видає Центральне Розвідувальне Управління (CIA), появилася інформація про досі невідомого шпигуна Оскара Себорера, котрий передавав засекречені матеріяли совєтським аґентам про так званий „Мангетенський проєкт”, який довів до винаходу першої ядерної зброї. Передання цих матеріялів уможливило СРСР створити свою атомну бомбу до 1949 року. О. Себорер народився 1921 року в Ню-Йорку, в родині єврейських еміґрантів з Польщі. Після співпраці з шпигунською мережею, яка включала Юлія та Етель Розенберґів, він втік до СРСР в 1951 році, де отримав військове відзначення. Помер у Москві в 2015 році. Недавно розсекречені документи Федерального Бюрa Розслідувань (FBI) вказують, що О. Себорер передав в СРСР формулу атомної бомби. („The Jerusalem Post”)
Китайці тортурували члена консуляту
ЛОНДОН. – Колишній працівник британського консуляту в Гонґ-Конґу Симон Ченґ розповів про своє затримання китайською таємною полцією. Він працював в консуляті в ділянках торгівлі та інвестицій і це часто вимагало поїздок до Китаю. Під час повернення до Гонґ-Конґу минулого серпня поліція затримала його. У інтерв’ю з пресою 20 листопада С. Ченґ розповів, що поліція часто фізично тортурувала його. Після 15 днів його звільнили без жодних пояснень. Секретар закордонних справ Британії викликав китайського посла в Лондоні на розмову, вимагаючи вияснення такої поведінки. Міністерство закордонних справ Китаю гостро відреаґувало на ці заяви С. Ченґа і на виклик свого посла. С. Ченґ розповів, як китайці вимагали інформацій про нібито втручання Британії в демонстрації за демократію в Гонґ-Конґу, про його участь, як також і про китайців з материка‚ котрі приєдналися до демонстрантів. („Associated Press”)
США не висилатимуть додаткових військ
ВАШІНҐТОН. – Секретар оборони США Марк Еспер заявив 6 грудня, що Пентагон не плянує висилати додаткових 14 тис. військовослужбовців до Середнього Сходу. Він це сказав у відповідь на статтю, яка появилася 4 грудня в газеті „Вол Стріт Джорнал”, в якій написано, що Пентагон плянує поважно збільшити чисельність військ США на Близькому Сході на противагу Іранові. США тепер мають в цьому реґіоні та Афганістані 60-80 тис. військовослужбовців, залежно від кількости кораблів та ротації військ. Від травня Пентагон вислав додаткових 14 тис. військ в реґіон у відповідь на ворожі дії Ірану, включно з атаками на кораблі та нафтові об’єкти. Іран заперечує свою відповідальність. („The Wall Street Journal”)
Помер втікач з СРСР
ВІЄНА, Вірджінія. – У 1978 році майор КҐБ Віктор Шеймов був відповідальним за спостереження інформацій КҐБ з цілого світу. Ризикуючи своїм життям, він звернувся до розвідувальних органів США. Після двох років Центральне Розвідувальне Управління (CIA) таємно вивезло його разом з дружиною Ольгою Войт та п’ятилітньою донькою. Для ЦРУ це була перша вдала „ексфільтрація” совєтського аґента. Вони не мали жадних зв’язків з своїми родинами аж до розпаду СССР. 73-літній В. Шеймов помер 18 жовтня у своєму домі у Вієні, але повідомлень про його смерть не було, аж поки його дружина це підтвердила 5 грудня. Тому що він все знав про комунікації КҐБ, В. Шеймов був одним з найважливішим аґентів, котрий „вибрав волю”. Решта свого життя він прожив у США. Щойно в 1990 році, після 10 років переховування, він дав своє перше відкрите інтерв’ю газеті „Вашінґтон Пост”. Між іншим, він виявив що КҐБ приготувало плян замаху на Папу Івана-Павла ІІ, котрого турецький нападник поранив у 1981 році. В. Шеймов також виявив, що КҐБ вбило афганського Президента Гафізулах Аміна в 1979 році. У ранніх 1980-их роках він перестеріг, що нове Посольство США в Москві є насичене підслуховими апаратами. За пару років американська компанія збудувала нове посольство. У своєму інтерв’ю для „Вашінґтон Пост” В. Шеймов розповів, чому він „вибрав волю”: „Ти є в позиції бачити‚ що КҐБ робить. Воно має боронити совєтський нарід, але воно це не робить. Воно працює проти нього і всього світу”. Ніколи не встановлено‚ в якому місці відбулася втеча родиии, хоч О. Войт припускала, що вони переїхали кордон десь у Карпатах. („The Washington Post”)
США дадуть додаткову допомогу Україні
ВАШІІНҐТОН. – Президент Дональд Трамп звернеться до Конґресу у своєму запропонованому бюджеті на 2020 рік, щоб надати додаткових 250 млн. дол. безпекової допомоги Україні Про це повідомив Підсекретар оборони для політики Джан Рід на зустрічі з репортерами 4 грудня. Він сказав, що це включатиме летальну зброю, особливо протитанкові ракети „Джавелін”. Це здивувало репортерів, бо формальне представлення бюджету нормально відбувається щойно в лютому або березні. Минулого місяця засоби масової інформації повідомили, що очікується продаж 150 таких ракет і двох пускових установок на суму 39 млн. дол. У 2018 році США продали Києву 200 ракет і 37 установок. („Defense News”)
16 осіб загинули в аварії потягів
ДГАКА, Банґлядеш. – Два потяги зіткнулися 12 листопада в східньому Банґлядешу, спричинюючи смерть 16 осіб і поранення принаймні 40. Місцева поліція каже, що катастрофа сталася‚ коли два потяги їхали з протилежних сторін по цій самій залізничній колії в районі Брагманбарія, 51 миль на схід від столиці Дгаки. Урядовціі кажуть, що завинив один з кондукторів, котрий зіґнорував сиґнал заборони. Він і два інші члени залоги були суспендовані. Потягові аварії часто трапляються в країні, головно через неконтрольовані залізничні перехрестя, слабу сиґналізацію і поганий стан колій. („Associated Press”)