Basic HTML Version
поширене прізвище Гуйван. Поліській річці Ілля відповідає Іллів потік на
Перечинщині, а притоці Іллі та річці Ільна - річка Ільничка на Іршавщи-
ні. Сама ж р. Іршава й однойменне селище має відповідник у житомир
ській річці Ірша. Закарпатські гідроніми Кісва (звідки Косівська поляна),
р. Косівська, Косівський потік зіставні з назвою житомирської річки Ко-
сицька, а тамтешній гідронім Кодра нагадує потік Кодриш на Мукачівщи-
ні. Через Мукачівщину також протікає потік Костеревиця, в басейні ж
Прип'яті маємо р. Костерівку, а також Костирівня. На Україні є дві річки
з назвою Купіль - на Хустщині та в Олевському районі Житомирщини.
Одна з найбільших закарпатських річок, Латориця, а також Латеровий
потік, що впадає у неї, мають певну схожість з річкою Латівня на Жито
мирщині. Співзвучні також житомирська річка Лемля і Лемський потік
на Рахівщині, житомирська р. Лична і Личів потік на Тячівщині, жито
мирська р. Ломля і Ломовий звір на Іршавщині. Літописно древлянське
місто Малин має відповідник у Малинському потоці на Тячівщині. По
ліська р. Млачівка зіставна з потоком Млачівець на Рахівщині. Співзвуч
на р. Мошківка на Житомирщині та два Мошкові потоки - на Закарпатті
та Буковині. Близькі назви житомирської р. Нересна та хустського пото
ку Ніресний, а також тячівського с. Нересниця. Те ж можна сказати про
житомирські річки Норин і Норинка і хустський потік Норична. Інший
приклад: житомирська р. Рудавиця і міжгірський потік Рудавець, або ж
поліська р. Ружаниця і перечинський потік Ружа. В обох областях проті
кають річки з однаковою назвою Свинка, Синявка, Синяк. Річка Таль в
басейні Тетерева перегукуються з потоком Таловець в басейні Тересви.
Зрештою, співзвучні назви і самих Тетерева і Тересви, тобто аналоги іс
нують не тільки на рівні дрібних річок, а й основних водних артерій обох
регіонів. Особливо вражає в цьому пляні приклад річок Уж, які протіка
ють в обох областях. Справа не лише в тому, що більше ніде в Україні
такий гідронім не зустрічається, а й у тому, що обидві річки дуже подібні
й за фізичними характеристиками, на берегах обох було збудовано дав
ньоруські фортеці - Унг та Іскоростень. Також паралель існує між жито
мирськими річками Угля й Углениця та р. Уголька в басейні Тереблі.
Дещо виходить за рамки нашого зіставлення, але теж дуже показо
вий паралелізм назв основних річок Пряшівщини та середнього Подні
пров'я. Так, р. Попрад перегукується з р. Бобрадь у басейні Сули, а р.
Свидник з р. Свидня на Сумщині.
Якщо поокремо кожний з наведених прикладів може бути розцінений
як випадковий збіг, то взяті в цілому вони свідчать про наявність в мину
лому потужного міграційного процесу, який з'єднував території сучас
них Житомирської та Закарпатської областей, коли переселенці давали
річкам на новоосвоєних теренах ті ж назви, які були в них на батьківщи
ні. З'ясування напрямку цього потоку не викликає особливих труднощів.
На Закарпатті відповідні назви носять переважно дрібніші об'єкти, ніж
на Поліссі, це здебільшого навіть не річки, а потоки. Закарпатські назви
явно творяться від житомирських шляхом суфіксального оформлення.
Якщо притримуватися міграційної теорії, то перші слов'яни перетнули
95