Basic HTML Version
Від Бродів аж до Гляйхенберґу,
Твердий і чесний був вояцький шлях.
ДивЬ'я йшла і слід значила кров'ю,
А прапор наш був: УКРАЇНА У СЕРЦЯХ!
У кінці березня 1945 року Дивізію „Галичина" кинсно на закриття про
риву на відтинку Фельдбах - Ґляйхенберг - Штраден в Австрії. У поло
вині квітня 1945 року вона стає зародком 1-ої Української дивізії Україн
ської Національної Армії, а 25 квітня того ж року складас присягу. Ось
цей короткий і безмежно хвилюючий текст:
„Присягаю Всемогучому Богові перед святою Його Євангелією та
Животворящим Хрестом, не шкодуючи ні життя ні здоров'я, скрізь та
повсякчасно під Українським Національним Прапором боротися зі збро
єю в руках за свій Народ і свою Батьківщину Україну. Свідомий великої
відповідальности, присягаю як вояк Українського Національного Війська
виконувати всі накази своїх начальників слухняно і беззастережно, а
службові доручення тримати в таємниці. Так нехай мені в цьому допомо
же Бог і Пречиста Мати, амінь".
8 травня 1945 року генерал Павло Шандрук, голова Українського На
ціонального Комітету (УНК), створеного в Німеччині у березні 1945
року, та командувач Української Національної Армії був повідомлений
про капітуляцію Німеччини. Він негайно дає наказ відкликати усі підроз
діли 1-ої УД УНА з фронту і через ріку Мур перевести їх на Захід, далі
від можливого захоплення дивізії большевицькою Червоною армією, де
дивізія „Галичина" була інтернована англійськими і американськими вій
ськами. У ювілейному збірнику, присвяченому 50-річчю 1 УД УНА. Во
лодимир Микула пише: „Англійці перевезли частини дивізії (всього біля
12 тис. чоловік) до табору інтернування в місті Шпіталі, а звідти через
Брідські поля. Місце прориву біля села Лядське- Червоне.
73