Basic HTML Version
цього заміру. В міру нашої деградації все виразнішим стає контраст між
нами і нашим домом. В природі ми чуємо себе сторонніми в тій же мірі, в
якій ми відчужилися від Бога. Ми не розуміємо пташиних співів. Лисиця
й олень втікають від нас; на нас нападають тигр і ведмідь. Ми не знаємо,
як з користю спожити рослини і плоди, за вийнятком декількох, напри
клад, пшениці або яблука, картоплі чи винограду. Чи ж краєвид, в якому
кожна риска дихає величчю, не є відбитком Господнього обличчя? Але,
можливо, й пейзаж може сказати нам про великий розбрат між людиною
і природою, бо ж ви не годні насолоджуватися чудовим краєвидом, коли
поряд на полі гнуть спини трударі. Поет, відчуваючи захват, знаходить в
ньому дещо варте кепкування доти, доки у полі його зору більше не за
лишиться людей.
Переклад з англійської Лева КОЛЕНСЬКОГО
УСМІХНІМОСЯ!
З Білого Дому повідомляють, що през. Ніксон відклав свою по
їздку до Москви. Замість того президент поїде на Союзівку, бо
Джозеф Лесаєр переконав його, що нема-то, як на Союзівці!
(„Лис Микита", ч. 4, квітень, 1972 рік).
Президент Ніксон тільки тому не відвідав Союзівки в дорозі
до СРСР, бо павільйон „Київ" був зайнятий членами
Головного Уряду УНС, що мали там тоді свої наради.
(„Лис Микита", ч. 7-8, липень-серпень, 1972 рік)
220