Basic HTML Version
Що ж до торгівців, то вони заїжджаються з усього Раджастхану. Чи
не найбільше на ярмарку ковальських виробів. Ковалі виготовляють
посуд, різні знаряддя праці, а також бойові мечі. Інші ремісники пропо
нують безліч речей, в тому числі й прикрас - з дерева, з каменю, з
буйволячих рогів, з чечевичної соломи.
На відміну від більшосте раджастханських жінок, які люблять яскраві
одежі, жінки І дівчата з племени бхілів носять спідниці і блюзки з синьої,
темно-бордової чи чорної тканини, зі скромними квітковими візерунками.
Ще в розпалі ярмарок, як починається головна подія свята - ритуал
пошанування мертвих.
Бхіли, котрі живуть у цій місцевості, переважно кремують покійни
ків, якщо мають на це можливіть і необхідний запас дров. У землі хо
ронять лише тоді, коли нема дров, або в знак особливої поваги до ста
рої людини. Попіл і все, що не згоріло у вогні, складають у чорні гли
няні глеки, які на місцевому діялекті багаді називаються кулкі. Щоро
ку в день повного місяця в лютому, коли свято Венешвара в самому
розпалі, родина недавно померлого йде до того священного місця, де
зливаються води рік Сом і Махі, й опускають в них кулкі. Річка Сом
тече з півночі, а Махі - північного заходу, за сім кілометрів від Сабли
вони утворюють спільну дельту. Тут, над водою, на пагорбі стоїть
храм Венешвара Махадева, іменем якого й названо свято.
Слово венка, яке на мові багаді означає „дельта", у поєднанні зі сан
скритським терміном „ішвара", тобто володар, утворює ім'я Венешвара,
або „володар дельти". Коли настає день повного місяця, декілька сотень
тисяч бхілів з багатьох околиць приходять до місця злиття цих річок.
Обряд починається під звуки релігійних пісень. Декілька хвилин - і
вже годі полічити, скільки кулкі і квітів пливе по річці. Обряд вмивання
в тому місця, де зливаються Сом і Махі, такий же священний для бхілів,
як для індусів - купання у Тривені - місці злиття Ґанга, Джамни і Сарас-
ваті. Задобривши душі померлих, виконавши свій обов'язок перед ними і
скупавшись у священних водах, бхіли відвідують храми на березі. Найві-
доміший з них - храм Венешвара Махадева, збудований нібито у 1550
році, в часи царювання Маха Равал Аскарана. У його святилищі знахо
диться сваямбху Шівалінга - символічне зображення Шіви і вигляді фа
лоса, яке, згідно з легендою, „з'явилося в храмі само по собі" і відоме
тим, що його верхня половина розколена на п'ять частин.
Ще один знаменитий храм - храм Вішну, споруджений у 1793 році.
Сюди також приходить дуже багато бхілів, оскільки він пов'язаний з іме
нем брахмана-реформатора святого Мавджі Магараджі. Два сторіччя
тому він могутньо вплинув на світське і духовне життя бхілів. створив
ши декілька творів, відомих під назвою чопре. У цих творах він виклав
письмом деванагарі на мовах багаді і гуджараті свої погляди на релігію і
на майбутні часи. Один з його рукописів досі зберігається в місті Сабла.
В день повного місяця його приносить у храм пітгадиш, керівник ордену,
заснованого Мавджі. Ще протягом п'яти днів після головного обряду в
цьому храмі звучать проповіді.
215