Ману МАХЕДЕВАН
СВЯТО ВЕНЕШВАРА У БХІЛІВ
Століттями бхіли жили відокремлено, поза межами того, що ми нази
ваємо цивілізацією. Осідали вони поза селищами, на схилах гір, ставлячи
свої глинянки там, де був клапоть придатної для обробітку землі.
Бхіли - вправні і сміливі мисливці, навіть „Махабгарата" згадує одне з
їхніх племен, що вславило себе войовничістю. В пізніші часи англійці
стали брати бхілів на службу в індійську королівську армію і навіть
{формували з них окремий корпус.
Намагаючись визначити, звідки взялися бхіли, можемо тільки сказати,
що вони належать до групи протоіндійських народів, представники яких від
різняються кучерявим волоссям, темною шкірою, приземкуватою, міцною
поставою. Подібно до інших аборигенів, чоловіки і жінки племсни бхілів
одежі майже не носять - просто огортають бедра шматком тканини, зали
шаючи верхню частину тулуба відкритою. Не знаючи ткацтва, вони купу
ють тканину за роги тварин, цілющі коріння й трави, різні плоди.
Хоч бхіли ходять напівроздягнутими, вони, особливо жінки, люблять
прикраси з рогу, срібла і міді. Бор - срібна прикраса у формі кульки, яку
носять на чолі; джхела - закріплюється у волосі і нависає над вухами; пан-
де - три маленькі сережки, котрі носять у верхній частині вуха; туссі - ма-
талевий обруч довкола шиї. Крім того, жінки одягають намиста і браслети.
Бхіли - анімісти, тобто одушевлюють усі природні об'єкти і явища, на-
ділюють все суще душею і вважають гідним шани та поклоніння.
Невід'ємною рисою культур майже всіх народів-аборигенів і давніх
суспільств є культ поклоніння мертвим предкам - традиція, котра вини
кла зі страху перед невідомим. Люди вірили, що коли не задобрити мерт
вих, то ті можуть наслати біду на своїх родаків, що залишилися у цьому
марному світі. Бхіли також вірять у це і щороку в день повного місяця в
лютому (по їхньому: магх) відзначають свято Венешвара, головним мо
ментом якого є ритуал пошанування предків. Всі інші свята і церемонії
маєють лише другорядне значення.
Більшість подій релігійно-громадського життя в Індії суєпроводжуються
молами, тобто ярмарками. Не є вийнятком і свято Венешвара в Дунгарпурі,
штат Раджастхан. Тоді за декілька днів продається і купується стільки то
вару, скільки мешканці невеличкого міста чи села не купують за цілий рік.
Бхіли на цих ярмартках виступають в ролі покупців, бо усі вони жи
вуть вельми скромно, володіючи невеликими клаптиками землі або пра
цюючи в наймах у заможніших селян, або ж провадять кочівниче життя,
переганаючи отари овець чи корів з пасовиська на пасовисько.
214