Basic HTML Version
вати іншого геніяльного поета. Так і чаєві ніхто нічого не може заподі
яти. В Китаї тепер живе прямий, п'ятнадцятий за порядком, нащадок Сен
Рикю - Хоунсай, керівник чайної школи Ура Сенке.
За п'ятнадцять поколінь нічого не змінилося ні у філософії, ні в прин
ципах чайної справи. Це так само, як вода чи вогонь, чи вітер - з ними ні
чого не може статися. Що б не траплялося в житті, які б на складалися
ситуації - треба продовжувати займатися чаєм. Вивчати практику його
приготування. Адже жодне часпиття ніколи не повторює попереднього.
-Чаєпиття, яке щойно відбулося, певна річ, не найдовше, однак я
ледве досиділа до кінця
-
затерпли ноги, плечі й весь час хотілося
спати. Скажіть, як вам вдається уникати усіх цих незручностей і
сидіти так просто й гарно?
- Так, це був зовсім короткий чай. Повне чайне дійство триває звичай
но чотири-п'ять годин. І витримати його без необхідного підготування
дуже тяжко. Потрібні роки, щоб цього навчитися. Одначе те, що ви від-
дчуваєте певні незручності, не повинно пригнічувати вас. Ще п'ять сто
літь тому Сен Рикю називав три вади чайної справи: сонливість, розпоро
шеність в думках і неправильне положення тіла. Навчтися уникати їх за
один день і навіть за рік неможливо. Повинна змінитися свідомість, а
нею - й тіло. Чай вчить зосередженості, безперервній праці над собою.
Він навчає, що справжня духовність відбувається не в горах чи монасти
рях, не при пожежах чи інших надзвичайних ситуаціях, а у звичайному,
повсякденному житті. Й звичайний стан думок людини, стан її свідомос
те - це і є її життєвий подвиг, її шлях.
213