Basic HTML Version
нашого рухливого світу. Адже ж рухається все - і довколишній світ,
і наша свідомість, і об'єкти нашої свідомости.
-
Скажіть, скільки років треба вчитися, аби оволодіти всіма прему-
дростями чайної справи?
- Я вчуся все життя. А ось та жінка, котра готувала для вас чай,
вчилася чайній справі десять літ. І буде продовжувати навчання й
далі. Бо чаєпиття - це дійство, яке доведене до певної межової доско
налосте навіть замежової...
-
Що ви маєте на увазі?
-Поясню це на прикладі чайної піяли, з кортрої ви пили. Ви звернули
увагу, що вона не цілком правильної форми, не абсолютно кругла, на її
боках є навіть невеличкі ямки, наче певний ґандж. У непосвячених може
скластися враження, що її виготовляв не майстер своєї справи, а нова
чок. Проте це оманливе враження. Насправді це горнятко створював спе-
ціяліст, який досконало володіє технікою кераміки. Йому б не склало
труду зробити горнятко ідеально гладеньким і абсолютно круглим. Але
він дійшов до вершини гори, тобто своєї майстерности, і зробив ще один
крок на своєму шляху - вернувся до підніжжя й знову став учнем.. Тіль
ки вже на новому рівні, з досвідом своєї досконалости. Й він знову від
критий до пізнання, до сприймання чогось нового. Тому лише майстер,
який ступив за межі досконалости, може дозволити собі творити такі, на
перший погляд, „недосконалі" речі.
-
Всім відомо, що чай прийшов з Китаю, але там усі п'ють ли-
ствяний, тим часом в японській традиції він порошковий. Чи є ще
якісь країни, де п'ють порошковий чай?
-
Ні. В цьому розумінні японська культура чаєпиття - унікальна. Чай
справді прийшов до нас з Китаю, й навіть один час там також пили по
рошковий чай. Та в Середні віки перейшли на листв'яний - він простіший,
повсякденніший. А в Японії його відродили і розвинули. Засновником ни
нішньої чайної школи є Сен Рикю, майстер, який жив у XVI сторіччі в
Кіото. Він зформулював головні ідеали філософії чаєпиття, він називав
це - Шлях чаю, - гармонія, повага, чистота і спокій. Це складна синтеза
світської, монастирської, самурайської і багатьох інших культур.
-
Ви очолюєте представництва чайної школи у Східній Европі, а скільки
всього у світі таких представництв і в чому полягає їхнє завдання?
- Всього їх у світі близько сорока. Головне їхнє завдання - розвивати
чайну культуру не лише в рамках японської культури, але й інших країн.
Знайомити з практикою чайної справи.
-
А че не може вплив інших країн згубно позначитися на японській
чайній традиції, зруйнувати її унікальність?
- її неможливо зруйнувати. І ми не відгороджуємося ні від кого. На
впаки. Ми відкриті для всіх, хто хоче пізнати й вивчити чайну справу.
Сильні культури не руйнуються, а тільки збагачують одна одну, дозволя
ючи своїмм поглядом побачити щось нове в самих собі. їхній взаємовп
лив - плідний. Це небезпечно тільки для сурогатів. Все справжнє, автен
тичне не боїться нічого. Адже ж не може ніякий геніяльний поет зруйну-
212