Basic HTML Version
щому випадку, сприймають скептично. Проте часи змінюються, і прем'єр-мі
ністром Туреччини 'з 1992 року декілька разів ставала жінка - Тансу Чіллер.
Між тим, Роксоляна мала вплив на вирішення багатьох питань внутріш
нього і зовнішнього життя імперії. її благодійні вчинки: будівництво мечетей,
лікарень, притулків для бездомних, щедрі пожертви на мусулманські святині,
- детально описані в творах українських письменників. Навіть перша націо
нальна „мильна опера" бере за основу сюжету роман Осипа Назарука, хоч, на
відміну від подібного значення турецького серіялу „Чаликушу (Пташка, що
співає)", викликає швидше відразу, ніж бажання подивитися ще раз.
Слов'янки весь час були в гаремах султанів, але здобувши вершини
влади, найчастіше приносили державні нещастя. Те саме сталося і з
Роксоляною. Заплутавшись в інтригах, вона все ж домоглася того,
чого прагнула - посадила на престол свого сина Селіма, який був дру
гим сином падишаха і не мав права наступництва. Саме з його правлін
ня деякі історики відраховують занепад Османської імперії, бо сло
в'янська кров переважила, і він занурився у вир розваг, за що отримав
відповідний „титул" - Селім II П'яний.
Тобто український міт про значення нашої держави в житті турецької
нації спирається на різні історичні факти, але їх об'єднує майже цілкови
та невідомість турецькому загалові. Щодо сучасности, то Україна досі не
набула характерних політичних та економічних рис, які відрізняли б її
від інших держав слов'янського пострадянського простору. Цьому спри
яє також відсутність принципового ставлення до національної мови: по
чинаючи від діючого Президента і закінчуючи курортно-відпочинково-
„човниковим" континентом - всі розмовляють російською мовою. Крім
того, неуважність щодо реклямно-політичних акцій з боку українського
консульства призводить до того, що Україна залишається „білою пля
мою" сучасного геополітичного простору.
Турецький міт в Україні
В цей же час Туреччина для більшосте українців terra inkognita. Саме сло
во „турок" найчастіше вживається на означення людини нерозумної, такої,
що нездатна швидко зрозуміти, про що йдеться. Згадайте популярне в селі:
„Ти що, турок Царя небесного?" Вислів „Я сьогодні така затуркана" зовсім
не свідчить про тривале спілкування з представниками турецької нації. Про
сто історична спадщина запорожців нав'язує зверхнє ставлення до турків,
майже нічим не виправдане (див. лист запорожців турецькому султанові,
який с свідченням не моральної та фізичної переваги, а швидше відсутности
дипломатичного хисту і взагалі елементарної культури спілкування).
В уявленні українця козаччина і турки - поняття нерозривні. Середній
українець, асоціюючи себе саме з козаками, змішуючи в одну купу мон
голів, татар і турків, наділяє їх всіма епітетами і характеристиками, що
супроводжують поняття „ворог".
З припиненням діяльности козацтва і перебиранням Росією функцій
офіційного дипломатичного представництва, подальші стосунки між
націями малодосліджені. Проте відомо, що перше офіційне визнання
190