Почнемо "з того, що саме слово „козак" - тюркського походження і
вживається в побутовому мовленні на ознаку чоловіка, наділеного
джентельменськими якостями, а також спроможного розумно і влад
но керувати своєю сім'єю та жінкою.
У більш вузькому значенні, швидше за все, під словом „козак" тур
ки зрозуміють мешканця Казахстану, оскільки в сучасній турецькій
фонетиці звук „х" відсутній, і українське „казах" передається як „ка-
зак". Але історик, зіткнувшись із такою проблемою, буде розгубле
ний, оскільки турецькі джерела фіксують такі різновиди військових
формувань із навою „козаки" на історичній території України: жовті
(себто запорізькі), білі (правобережні, з додатковим значенням „добр",
оскільки часто виступали союзниками Османської держави, а також
періодично зверталися до неї за допомогою: (згадаймо плян гетьмана
Петра Дорошенка щодо об'єднання Правобережної та Лівобережної
України під протекторатом турків) і ще декілька „кольорових" різно
видів на ознаку дунайських, кубанських та інших козаків.
Героїчні подвиги запорожців, оспівані в численних думах та піснях, у
турецькій інтерпретації виглядають швидше як розбійні напади на тлі
поширеного тоді корсарства. Наприклад, захоплення і спалення Сино-
пу, відоме в українській історії як героїчне визволення полонених ко
заків, турки оцінюють як напад, але обов'язково додають: „Але ж їх
наздогнали, розбили і знов повернули в Синоп".
Найбільше здивування викликає українська інтерпретація життя Рок-
соляни (Анастасії Лісовської, Хуррем Султан, жінки падишаха Сулейма-
на І Кануні). Оскільки достовірних джерел про неї в Україні немає, доля
нещасної української дівчини, яка опанувала одну з найбільших держав
того періоду і навіть керувала нею і своїм чоловіком, надзвичайно хви
лює і цікавить українців, підносячи їх ніби вроджену спроможність на
великі вчинки. (Взагалі, подібні сюжети, де бідна дівчина, завдяки своє
му розумові, красі й здібностям піднімається на найвищі щаблі соціяль-
ної драбини, є інтернаціональними й надзвичайно популярними: згадайте
народних улюблениць з мексиканських телесеріялів).
Міт про Роксоляну базується на народних переспівах достатньо тра
диційної на той час теми татарського полону та на пізніших згадках ве-
неціянських, польських послів. Змальований образ досить привабли
вий і хвилює не тільки митців, але й промисловців (романи, вірші,
фільм, крамниці, торгові марки тому свідчення).
Та для турків, які спираються на численні документальні свідчення, Хур
рем Султан (це латинськомовні джерела подають призвісько Роксоляна, яке
вказує на національну належність), залишається однією з дружин султана,
яка багато зробила для розвитку держави, ісляму та міжнародних взаємин
Османської імперії. Жінку, наділену владою настільки великою, щоб вона
змогла керувати країною, а тим більше султаном, в той період, турки навіть
уявити не можуть. Найбільшу владу за час існування Османської держави
мала Кьосем Султан, і лише через те, що правлячому султанові, її синові, в
той час було 7 років. Тобто звістку про нероздільну владу Роксоляни, в кра-
189