Basic HTML Version
твори Мендельсона, Сарасатс та інших композиторів. Його поведінка,
тактовність, етичність були такими виразними, що в будь-якому то
варистві до нього прихилялися.
З розмов, які ми мали, згадаю тільки дві, при цьому старатимуся бути
точним у переданні його слів. На моє запитання: „Чи Ви маєте якісь пре-
тенсії на гетьманську булаву, і взагалі що Ви думаєте про це?" - він від
повів: „Я особисто не маю жодних претенсій, як Ви кажете, до гетьман
ської булави. Що українському народові буде треба, то він сам вирішить,
- чи то щось подібне до американського устрою чи на англійський лад. Ці
два способи є найкращі, чогось іншого я собі не уявляю".
Заторкнув я теж релігійні справи, співжиття та співпрацю наших двох
головних церков, тобто Православної та Греко-Католицької. Ось що він
сказав: „Подумаймо реально. Ми всі віримо в одного Бога, а Бог не каже
- Я цю Церкву більше люблю, а цю менше, або - Я в цій Церкві є, а там
Мене нема. Це нісенітниця, абсурд. Бог всюди є і буде, і благословить
усе, що добре. І не нам казати, що є похвальне, а що ні. Як же ми можемо
називати себе християнами і казати, що ми знаємо краще від Бога, що
Йому є до вподоби, а що ні? Любім один одного, бо це є те, що Христос
проповідував".
Тяжко відтворити інтимний портрет людини кількома рядками, однак
відчуваю обов'язок додати цю маленьку цеголку до загальної будови на
шої історії, бо в цей спосіб можна уточнити і збагатити загальну картину
минулого.
Моє знайомство з Данилом Скоропадським згодом перемінилося в
приязнь та залишило незабутній спогад з доріг мого життя.
Син гетьмана України Павла Скоропадського Данило був гідним сином
свого народу і заслуговує на вічний рядок в нашій національній історії.
Монровія, Каліфорнія
163