Basic HTML Version
Августин Й. РУДНИК
СИН ГЕТЬМАНА
Був 1953 рік. Того року за
вітав до фабрики мого вуйка
Володимира Джуса гість з
Англії Данило Скоропад
ський, який був тоді затруд-
нений в англійській фабриці
В. Джуса і приїхав у справах
фірми і в особистих справах
до Америки.
Уже в перший день його
приїзду В. Джус познайо
мив мене з ним та доручив
мені деякі обов'язки сто
совно цісї візити. Тут хочу
підкреслити, що ані я, ані
В. Джус не належали тоді
І до жодних українських по-
! літичних партій, але були
не просто „безпартійними",
Автор спогаду (зліва) з Д. Скоропадським.
а л е
швидше - „понадпар-
1953рік
тійними" українськими па
тріотами, активно підтри
муючи все те, що було корисним для українського народу і нації.
Те, що В. Джус заснував та фінансував Український Інститут Аме
рики, давав щедру матеріяльну і моральну поміч багатьом світським,
релігійним установам та визначним особистостям нашої громади, зо
крема Данилові Скоропадському, це загальновідоме.
Данило Скоропадський, син гетьмана України Павла Скоропадсько
го є частиною історії нашого народу, поза різницями наших політич
них поглядів і переконань. Тому хочу поділитися своїми скромними
думками-спогадами про цю людину.
Відразу скажу, що хоч ми з ним різного віку, щось незнане в'язало нас та
витворювало взаємні довір'я та приязнь. Під час його перебування в Америці
я був йому за дорадника, провідника, шофера та товариша у вільні хвилини.
Данило Скоропадський був високоінтеліґентною, освіченою та по
інформованою людиною. Він знав декілька мов, дуже добре розу
мівся на мистецтві і просто чудово грав на скрипці. Я, теж будучи
скрипалем, міг оцінити його талант, коли він виконував для мене
162