3) Брак повної самостійности Церкви у відношенні до найвищого по
літичного чинника - Церкви, яка стала б самостійною виховною силою
для суспільности, яка регулювала б відношення між монархом і підда
ним і так робила б суспільність „повнолітньою" навіть на випадок за
непаду чи упадку княжої влади.
4) 3 того слідує пасивність громадянства до справ організації, недо
стача патріотизму серед неї, яких-небудь активних державнотворчих
змагань, а тим самим у випадку ворожого наїзду й поневолення - від
новлення державних змагань, що вели б до відбудови національної
держави. Тому упадок княжої династії був рівночасно упадком дер
жавної ідеї і традиції.
Виводимо з даних фактів такий загальний висновок:
Галицько-Волинська держава впала не з причини наїзду кочівників чи
зазіхань сусідів, але внаслідок неевропейських методів своєї політичної
організації, яка не дала суспільності належного національного політично
го виховання. Тут і справжня причина її упадку, а заразом грізна пересто
рога на майбутнє: ніколи східніми методами організації Українська дер
жава, як тривалий національно-політичний організм, не постане.
Львів, 29 квітня 1942 року
Про автора:
Теофіл Коструба (чернече ім'я - Теодосій) - отець-василіянин, львів
ський історик, знавець княжої доби, перекладач на українську мову Га-
лицько-Волинського літопису. Пропонована нашим читачам праця на
писана у 1942 році, за рік до смерти автора, і досі залишається малові
домою, бо друкувалася маленьким тиражем у ч. 1 еміграційного жур
налу „Життя і Слово" за 1948 рік.
ПО