Page 104 - ukr

Basic HTML Version

терпретувати його можна таким чином. На галицьких землях саме то­
чилася жорстока уособиця, описана Василем Волинянином у „Повісті
про осліплення Василька Теребовльського", яку Нестор включив до
свого літопису. З цього користується угорський король, який в останні
роки Хі ст. завойовує і Північне Закарапаття, а також намагається від­
разу закріпитися і на Північ від Карпат. Але цим намірам поклала край
його поразка під Перемишлем. На кілька десятиліть кордон було вста­
новлено по Карпатському хребту. Перемога над половцями в 1111 році,
якій Нестор присвячує розлогу урочисту оповідь, давала йому можли­
вість знов згадати про Закарапаття. Але його замовник князь Свято-
полк не мав чим похвалитися у цьому пляні, тому й Нестор вже вкотре
обійшов дану тему мовчанкою.
Упродовж цілого тисячоліття значна територія історичного Закарпаття
мала якнайміцніші зв'язки з рештою східньослов'янських земель (І-ХІ
ст.), коли відбувалося постійне підживлення Закарпаття зі сходу насе­
ленням та культурними набутками. Саме глибоке укорінення у свідомос­
ті закарпатських українців етноніма „Русь", „русини", „руснаки", „русь­
кі" є свідченням міцної інтегрованости Закарпаття до Київської Русі в IX
- на початку XI століть.
Автор:
Сергій Федака
-
професор Ужгородського університету,
доктор історичних наук.
УСМІХНІМОСЯ!
- У нас тяжко бути журналістом. Мусить вміти писати про
те, чого не знає, і не писати про те, що знає.
(„ЛисМикита", ч. 11, листопад, 1971 рік)
104