Basic HTML Version
80-90 см. Площі цих осель коливалися в тих же межах, що й сучасні кім
нати - від 9 до 30 м2. Над виритою ямою встановлювався на стовпах ви
сокий крутий дах. В кутку такого житла розводили вогнище, обклавши
його камінням, або й зводили примітивну піч. Димоходів не було, тому
топилися оселі по-чорному. У теплу пору вогнище розкладали надворі.
Кожне з трьох поселень на території Ужгороду мало свої особливості.
Замкове було розташоване на схилі 30-метрового вулканічного горбка і
домінувало над усією місцевістю. Радванське і Галаговське, навпаки, ле
жали в низині, зате тут знайдено сліди залізобудування. Поступово за
в'язувалися взаємозв'язки між селищами, причому Замкове набувало
рис військово-адміністративного центру. Освоювалися проміжні терито
рії. Дайбовецький пагорб перетворився на спільний культовий центр, де
поклонялися Даждьбогу та Іншим східньослов'янським язичницьким бо
гам. Пам'ять про це збереглася у назвах і пагорба, і тамтешньої вулиці,
яку нещодавно відновлено. Біля підошви Замкової гори виникає площа
для спільних зібрань, рад, святкувань, торгівлі. Ця площа (нині Корято-
вича) досі зберегла своє значення торгово-транспортного центру міста.
Спершу міцніли зв'язки між ближчими одне до одного Замковим і Гало-
говським поселенням, відтак до них приєдналося і Радванське, для чого,
мабуть, був збудований перший постійний міст через Уж. Легко зрозумі
ти, чому об'єднання саме трьох територіяльних громад призвело до якіс
ного стрибка. При злуці двох громад одна, сильніша і чисельніша, просто
поглинула б іншу, розчинивши в собі. При об'єднанні ж трьох жодна з
них не могла підім'яти дві інші. Доводилося шукати нових форм спів
життя. Спільними зусиллями було зведено й першу фортецю для загаль
ної оборони. У ній розмістилася невелика професійна дружина на чолі з
князем, чи як його тут звали, дукою. Схожим шляхом виник і Київ.
Згадка про його тричленну структуру в момент становлення як міста
збереглася в переказі про трьох братів-засновників Кия, Щека і Хорива.
Те ж стосується багатьох інших давньоруських міст. Чому Ужгород по
став саме наприкінці IX віку? Це століття було переломним в історії сло
в'ян. То була доба піднесення ранньофеодальних утворень трьох гілск
слов'янства - Київської Русі на Сході, Болгарського каганату на Півдні і
трохи згодом Великоморавського князівства на Заході. Усі три територі-
яльно-племінні формування дотикалися в районі історичного Закарпат
тя, що було причиною конфлікту трьох держав, трьох столиць за цей
край. Саме ж Закарпаття тяжіло до Русі, звідки й прийшло колись біль
шість його посеелнцІв. Але на початку IX ст. тут прагне утвердитися
Болгарія. її хан Крум (802-814), знищивши Аварську державу в Паннонії,
розширює свою державу ген за Дунай, а 811 року перемагає і всемогутню
Візантію, причому у бою гине навіть грецький імператор Никифор. За
наступників Крума Болгарія стає першорядною європейською державою,
добившись визнання своїх нових кордонів на Півдні з Візантією і на Пів
нічному Заході з Франкською імперією. Північно-східні ж кордони окрес
лено не було, бо там, в напрямку Карпат, Болгарія зіткнулася з протиді
єю найбільшої за площею, а могливо, і за населенням країни Европи -
101