Basic HTML Version
був пляномірним завоюванням, як прагнув подати хроніст. Цс був крива
вий, але швидкоминучий набіг, який все ж не зрушив життєвого укладу
місцевого населення, звідси й пишні похорони.
Закарпатці, які пережили Батисву навалу, ще добре пам'ятали свою
історію. Тому-то Анонімові не вдалося повністю впоратися із покладе
ним на нього завданням фальсифікації. Не знати, чи сподобалися „Ді
яння угрів" замовникові, а цілий ряд угорських істориків XVIII-XX ст.
- С. Тімон, А. Вамберг, Г. Варпалій, II. Гунфальвій, І. Ачаді критику
вали Аноніма як байкаря, бо, на відміну від них, він не наважився
зігнорувати історичну пам'ять корінного населення. Онук же Бейли IV
Ласло IV, який посів престол через два роки після діда, вирішив усе ж
домогтися своєї інтерпретації історичних подій. Він замовив нову хроні
ку своєму духівникові і писареві Шимонові Кьозаї, який писав її впро
довж 1282-1285 років. Можливо, це було пов'язано із тим, т о по інший
бік Карпат тоді саме творився Галицько-Волинський літопис. Кьозаї
отримав солідніші джерела, ніж Анонім, але повівся з ними ще бру
тальніше. Про Ужгород він записав не багато - не мало, що був засно
ваний самими уграми 872 року. Ще П. Сова вказував, що тогочасні ма-
дяри були кочовиками, тому таке будівництво для них було і технічно
неможливе, і практично не потрібне. Ще й через три століття фрей-
сінгенський єпископ Отто, який об'їхав Угорщину 1147 року, писав, що
мадярські міста і села складаються переважно з глиняних мазанок, у
яких люди лиш зимують, проводячи інші пори року у шатрах. Але да
тування початку Ужгороду 872 роком все ж вважаємо відповідним, хоч
збудовано його було, звичайно, слов'янськими племенами.
Як же саме виник Ужгород? Територія міста обживалася здавна. Ще з
40 тис. років тому тут відомі поселення на сусідніх Радванській і Пастері-
євих горах. 20 тис. років тому заселено ще три висоти - Замкову гору,
Кальварію і Дайбовецьку терасу (район готелю „Дружба"). Так склада
лися передумови для виникнення міста, яке, як і Рим. зростало на „семи
пагорбах". Залюдненими стають ці терени вже в бронзову добу (II тися
чоліття до н. є.), про що свідчать знахідки в Циганівцях, Холмоку, а в са
мому Ужгороді - на вулиці Швабській. У ті часи населення концентрува
лося переважно в низинній і підгірній зонах, придатних для орного хлібо
робства і скотарства. Найбільше поселень знаходимо у важкодоступних
місцинах, захищених самою природою - серед лісів і боліт, по берегах не
великих річок, розливи яких перетворювали узвишшя на острівці. На За
карпатті ці поселення було розкидано не рівномірно, а групками по три-
чотири селища на відстані 1-4 км. Саме з трьох ранньослов'янських по
селень на Замковій горі, Радванці і Галагові й виник Ужгород. Окрім них,
такі групки виявлено в районі Червенева-Зняцева, далі на Мукачівщині та
Виноградівщині, хоч це ще далеко не всі. Кожне селище займало невели
ку площу в 1-2 га, на якій зосереджувалося 8-15 жител з господарськи
ми спорудами, також розміщені не рівномірно, а гніздами по 2-5. Винят
ком є поселення в с. Холмок, яке розкинулося аж на 15 га. Основним ти
пом житла були різні форми напівземлянки, заглиблені в землю на
100