Basic HTML Version
На польських теренах в той час працювало 400 осередків
здоров'я. Лікарі, що в них працювали і брали поважні суми грошей з
державної каси, хвалили їх і пропонували, щоб це число осередків
піднести до 2,000, ними покрити всю територію держави, а потрібні
фонди на цю працю дістати з піднесення податків. Знову ж польські
діячі села в дискусії висловилися проти творення таких осередків, бо
вони не сповнили і не сповнять поставленого завдання, вони
висловилися за створення К. 3.
Дир. Остап Луцький і інж. Ілля Лапчук заявилися вповні за К.
3. і виступили рішуче проти додаткових податків на осередки
здоров'я. Рівно ж піднесли аномалію, обмеження українській
молоді вступу на медичні студії, саме тоді, коли був великий брак
лікарів на селі.
Такі невідрадні відносини доводилося українському народові
переживати на своїй землі, під окупаційним польським урядом.
Єдині і тільки українські культурно-освітні, господарські і
кооперативні установи були рятунком для українського села. Ці
установи сповняли велику і корисну працю в народі і для народу,
вони учили його свідомости, національної гордости, організованос-
ти, учили брати свою долю у свої руки, і народ чим далі ставав
кращим, зрілим, позбувався почуття меншевартости, об'єднувався і
сам творив свої моральні і матеріяльні цінності.
Це була найкраща і рішуча відповідь українського села польсько
му урядові, який заплянував повну асиміляцію українського
народу, понад голови провідної верстви.
зтдсовстського
ГУМОРУ
У совєтській конституції появилася нова стаття: „Громадяни СССР
мають право на реабілітацію".
* * *
—Чи можна в Люксембурзі побудувати комунізм?
—Можна, але навіщо такій маленькій країні таке велике нещастя.
• * *
На великому плякаті у Варшаві написано: „Тиждень .польсько-
совєтської дружби". Внизу хтось дописав: „Добре, але ні одного дня
більше!"
74