Basic HTML Version
Іван ФУР
КООПЕРАТИВИ ЗДОРОВ'Я
В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
Кооперативний рух на західньоукраїнських землях, в межах
польської держави по Першій світовій війні, був викликаний
невідрадними соціяльними й політичними відносинами, які
польський окупаційний уряд силою накинув нашому народові.
Замкнений доступ до державної праці українській фаховій
інтелігенції і робітництву, перенаселення села, парцеляція поміщи
цьких маєтків тільки для спроваджених з заходу поляків, все це
скерувало національні сили для власної самоохорони й самодопо
моги. Здоровий інстинкт і народна амбіція підказували провідній
верстві народу не опускати рук, а організовувати всі здорові
моральні й творчі сили народу для боротьби за власні духовні і
матеріяльні цінності.
На руїнах Першої світової війни відновили діяльність
центральні культурно-освітні, господарські й кооперативні
організації, Просвіта, „Сільський Господар", РСУК, „Маслосо-
. юз", „Центросоюз", постали нові жіночі, молодечі, спортові, нав
чальні „Рідні Школи" й освітні товариства.
Найбільш динамічний ріст в той час виявила українська
кооперація усіх видів й усіх ступенів, добре організована у своїх
централях і контрольована своїм Ревізійним Союзом Українських
Кооператив (РСУК). Наймолодшою віткою в системі кооператив
ного руху на західньоукраїнських землях були „Кооперативи
Здоров'я" (К. 3.). їх виникнення було обумовлене потребою
рятувати й охороняти народне здоров'я, яке було занедбане, ним
ніхто не цікавився і про нього не дбав.
Цей вид кооперативів уже існував у таких народів як Японія,
Швайцарія, Франція, Бельгія і Югославія. На корінних польських
теренах працювало також кілька таких кооперативів. На західньо-
українських землях працювало успішно три кооперативи здоров'я.
Перша в селі Ременові (Львівщина), друга в селі Боднареві
(Станиславівщина), третя в селі Цеблові (Белзщина). Був це новий
70