Basic HTML Version
талановиті люди, з багатими природними ресурсами, не працювали
так важко і так довго, щоб випродукувати так мало, як в Совєтсько-
му Союзі. Згідно з даними західніх фахівців, СССР протягом
останніх десятиріч з року на рік відстає від господарського, а
передовсім від технологічного розвитку західніх держав.
Порівняльні досліди соціо-економічного розвитку, як, на
приклад, Ц. Блека, професора Прінстонського університету (ЗСА),
показують, що сьогодні Совєтський Союз у порівнянні з
СОЦІАЛЬ
НИМИ
і економічними показниками інших країн світу залишається
приблизно на тому самому місці, на якому він був на початку цього
століття. Проф. Блек зробив такі висновки: „...За минулих 50 років
місце СССР у порівняльному списку економічних та суспільних
показників, правдоподібно, істотно не змінилося. Наскільки
доступні, — радше обмежені, — дані дозволяють на оцінку, СССР
від 1917 року не перегнав за показниками на душу населення ні одної
країни (можливо за вийнятком Італії), а 19 чи 20 країн, що стояли
вище від Росії в 1900 і 1919 роках, так само стоять вище і тепер.
Національний продукт Італії на душу населення, який нині ледь
менший від продукту СССР, правдоподібно, був трохи вищий 50
років тому".
Іншими словами, надзвичайні жертви, безпрецедентні людські
втрати, тривале позбавлення суспільства всього життєвого,
конечного, що відчував і відчуває совєтський громадянин, дали
мізерні висліди, порівняно з тими, яких здобули інші суспільства
багато меншою ціною. Щобільше, темпи розвитку совєтської
економіки після Другої світової війни лишаються середніми, не
зважаючи на те, що спочатку СССР статистично мав перевагу,
відбудовуючи економіку з дуже низького рівня, спричиненого
воєнним спустошенням. У 1950 році національний доход СССР
становив 11 відсотків світового, тридцять років пізніше він все ще
становить 11 відсотків. Не дивно, що совєтські пропагандисти
воліють тепер не згадувати пророцтва Хрущова з 1960 року про
спроможність перегнати ЗСА в абсолютних числах продукції до
1970 року, а в обчисленні на душу населення до 1980 року.
Тоталітарна комуністична економічна система життєво себе не
виправдала. Люди далі бігають з „авоськами", питають, ,,що
дають ", стоять терпеливо в чергах, намагаються купувати де
тільки можна товари щоденного вжитку, передусім закордонної
продукції, бо совєтська є дуже погана.
До речі, понад 85 років тому Іван Франко критично розглянув
концепції Маркса й Енгельса і прийшов до висновку, що т. зв.
„народна держава" не буде державою народу, але „народною
тюрмою". Своє твердження Франко мотивував тим, що влада в
66