Basic HTML Version
відносин у Східній Галичині, англійці повторювали все те, що їм
говорили російські аґенти й місцеві москвофіли, а закиди Біркбека в
сторону Митрополита нагадують дослівно ті, що їх друкували
москвофільські газети. У своїх інших статтях Біркбек став
цілковито на стороні кампанії Бобринського,
6
що згодом вийшло
останньому на некористь, бо замість допомогти йому дістати
підтримку для російських претенсій щодо Східньої Галичини,
Біркбек збудив в Англії зацікавлення українським питанням. На
самого Бобринського впала тінь підозріння, коли Франц Равіта-
Ґавронський назвав його роботу „діяльністю аґента-провокатора,
що в каламутній воді внутрішніх відносин сусідньої держави хоче
ловити рибу до ставу заборчої політики свого правительства", а про
Росію сказав, що вона „купує людські совісти за гроші, витворює
штучну російську партію, вводячи замішання у внутрішні відноси
ни Австрії".
7
Однак у Галичині робота росіян і москвофілів не приносила
бажаного ними успіху. їхня преса нарікала на переслідування з
боку австрійського уряду, на перехід православних на католицтво,
одиниць в Росії і більшої кількости на Волині, та на зростання
українства. Це останнє турбувало їх найбільше, що можна бачити із
слів Дмитра Маркова, посла до парляменту й до сейму. В інтерв'ю,
що його він дав газеті „Балканська трибуна" під час свого
перебування в Софії, він заявив, що „із народницького демократич
ного руху українство перемінилося під сучасну пору у нас, в Австрії,
в мазепинство. В наші дні у проводі українства стоять не демократи,
наслідники й ученики Драгоманова, а барон фон Василько й граф
Шептицький. Ось якими шляхами йде сьогодні 'українство' великих
українців Шевченка й Драгоманова" .
8
Волинський єпископ
Антоній, звітуючи Синодові про втрати вірних у своїй єпархії,
підкреслював, що з 1895 року 2,804 особи перейшли на Волині з
православ'я на католицтво й тому він пропонував заборонити
мішані подружжя між православними й католиками.
9
„Новое
время" також вказувало на зростання українства на Волині, де,
мовляв, Дверницький, предсідник Волинської земської управи,
спровадив собі студентів-українофілів, які допомагають місцевим
українофільським земським урядникам у їхній агітації серед
населення. Волинські „мазепинці" захопили не лише Житомирську
6. A. Riley, ed. Birkbeck and the Russian Church; containing essays and ar
ticles by the late W.J. Birkbeck written in the years 1888-1915 (London,
1917).
7. „Діло", 30 квітня 1912, стор. 6.
8. „Діло", 17 серпня 1910, стор. 4.
9. „Діло", 5 грудня 1910, стор. 5.
58