Basic HTML Version
Народний Дім і Галицько-руську матицю. Коли ж народовський
рух почав поволі рости, москвофіли не виступали спершу явно
проти нього, бо народне життя їх не цікавило. Вони звернули на
нього більшу увагу лише тоді, коли побачили, що народовці
починають поширювати свої впливи серед мас. У той час вони
створили економічне товариство Спільне рільничо-кредитове
заведення (1873), заснували, в противагу „Просвіті", Товариство ім.
Михайла Качковського (1874) та кілька бурс. Перше із цих
товариств скоро збанкрутувало, хоч діставало допомогу від
Росії, друге і бурси проіснували довше, розповсюджуючи серед
народу думку, що українців вигадали поляки і тому треба їх
ненавидіти. Москвофіли видавали газету „Слово", додаток до неї
науково-популярний журнал „Галичанин" та газету тої самої назви.
У 1900 році вони заснували „Русскую народную партію" і вели
опортуністичну політику у відношенні до Австрії і поляків.
Очікували упадку Австрії після її поразки 1866 року, а коли до цього
не дійшло, вони прикидалися її вірними підданими. Те саме вони
робили стосовно до поляків, зокрема від часу, коли ті почали
завойовувати щораз більші впливи у галицькій адміністрації. Коли
у виборах 1907 року вони ще не виступили явно як союзники поляків
проти українців, вони зробили це під час виборів до сейму
наступного року. Поляки ж підтримували кожну москвофільську
акцію серед українців, щоб у відповідний момент представити
одних і других як небезпечний для Австрії елемент, а, з другого
боку, з'єднати собі прихильність Росії у польському королівстві,
особливо у справі відділення Холмщини. Коли граф Бобринський
почав свою кампанію у Східній Галичині власними виступами у
різних містах та заснування у Львові двох газет, австрійська
адміністрація, опанована поляками, не дуже звертала на це увагу до
часу, коли під впливом українських протестів вона мусіла викинути
цього ватажка російської пропаганди.
Для ведення дальшої пропаганди у Східній Галичині, Росії
потрібна була підтримка поляків. Тому питання польсько-
російських взаємин обговорювалося на з' їзді в Петербурзі.
Договорилися там до того, що за концесії поляків для „русскіх" у
Галичині прийдуть концесії для поляків у Росії. Росіяни й галицькі
москвофіли були однозгідні в тому, що „треба встановити польські
права в Росії і російські в Галичині, бо лише тоді можлива єд
ність".
2
Таким чином, російські інтереси у Східній Галичині
сплелися з інтересами польської політики. В той час Бобринський
заснував у Петербурзі „Галицко-русское благотворительное
2. „Діло", 3 червня 1909, стор. 1.
56