Basic HTML Version
кроком у цьому напрямі є заснування у Львові в липні 1989 року
Ініціятивної групи за відновлення Української Народної Республіки
з метою створити громадсько-політичну організацію для боротьби
за відновлення цієї Республіки.
Тому ми повинні погодитися з думкою о. Богдана Михайлечка,
православного священика в Україні, що „Україна воскресає..."
Народний Рух України за перебудову
Провідну ролю в самостійно-державних аспіраціях, що її в
період сталінізму-брежнєвізму виконувала українська інтелігенція
на еміграції, перебрала тепер інтелігенція на Батьківщині. Першим
прилюдним кроком у цьому напрямі можна вважати Установчий
з'їзд Народного Руху України, що відбувся 8 — 10-го вересня 1989
року в Києві. Ці збори, за словами їх учасників, були „першим
викриком нашого спільного болю, першим кроком усвідомлення
нашої хвороби", голосною, прилюдною заявою національних
бажань і вимог. Як сказав киянин В. Дончук, це — „відродження
щасливої, вільної, незалежної України".
Спільний національний біль збори висловили викриттям
катастрофічних наслідків сталінського режиму: винищення
української інтелігенції, зруйнування продуктивних сил села, голод
1932 — 1933 року, терор 1937 — 1938 року, цілковите духовне,
політичне й економічне поневолення особистосте та перетворення
величезної більшости населення на державних рабів.
Тому для нормального, повноцінного життя в Україні
необхідні докорінні зміни в політичному і соціяльному ладі країни.
Передумовою до цього є знищення бюрократичних центральних
відомств, віддання землі селянам в індивідуальне користування.
Докладніше з'ясував ці вимоги у своїй доповіді кандидат
історичних наук Михайло Брайчевський. Ствердивши, що „створе
ний на фальшивих засадах Союз РСР під кінець XX ст. обернувся в
нетривку реальність і потребує докорінної перебудови", доповідач
зауважив, що менші держави процвітають у багатьох випадках
краще й поставив питання: „Чому не може існувати 50-мільйонна
Україна як вільна держава? Як самостійна серед вільних країн
світу?"
Правові аспекти створення суверенної української держави
обговорив кандидат юридичних наук Сергій Головатий.
Психологічний бік цієї справи порушив Іван Дзюба, під
кресливши, що реалістичний підхід до державности — це націо
нальне відродження, „розраховане на роки й десятиліття кон
структивної праці, а не на вибуховий момент. Потрібна витримка,
діловитість, розсудливість".
44