Basic HTML Version
описане в „Гетиці" (чомусь не в Ґотиці?) Йорданом з VI століття
слабкою латинською мовою, що він мав записати зі затраченої
праці Кассіодора, яку він написав у Римі. Ця Біблія, т.зв. „Срібна
Біблія", мала бути століттями в італійських та інших західніх
монастирях, включаючи Прагу, звідки залишки (частини) цієї Біблії
в 1648 році під час війни шведи забрали, й тепер вона є частиною
джерел стародавньої шведської мови в бібліотеці Упсальського
університету.
Зростання економічної сили північних італійських торговель
них міст, які не втрачали цілком зв'язків з Візантією й під час
„темних віків", та поява ренесансу XIV-XVI століть в Італії, де було
чимало слідів клясичної літератури, посилювали культурне життя
в Західній Европі, так що в середньовіччі вже використовували
„Енеїду" Верґілія для перекладів чи травестій, про що вже була зга
дка раніше. Знову ж меркантильна й індустріяльна революція
спричинились у значній мірі до розвитку модерних наук у новій
добі, тобто після середньовіччя. Щойно в новій добі (після упадку
Візантії в 1453 році) Західня Европа осягла передове місце в
культурному й літературному світі.
Повертаючись до Київського письменства ХІ-ХП століть,
згадаємо, що тут був Нестор — чернець Печерського монастиря та
історик-дослідник тих часів, який підготовив літописне зведення
„Повість временних літ" у 1113 році. Нестор записав тут відомості
про заснування Києва трьома братами Києм, Щеком і Хоривом, що
й археологія підтверджує. Він також включив у „Повість" т.зв.
„Норманську теорію", за якою нормани чи варяги мали прибути зі
Скандинавії й створити Київську державу та надати їй назву
„Русь", яка за арабським й сирійським джерелами існувала раніше
в південному Причорномор'ї, а за М. Грушевським, у скандинавсь
ких саґах терени Києва — це чужа земля.
Деякі дослідники Київських літописів (яких оригінали затра
тились, а відписів є чимало з різними додатками й поправками)
припускають, що до цього спричинилась Візантія, яка після розколу
Христової Церкви на Східню й Західню в 1054 році (коли помер
володар Київської імперії Ярослав Мудрий) змагала спільно з
Константинопольським патріярхом за впливи в Европі. Щоб
протидіяти намірам Візантії, греки-митрополити якої просували
церковно-політичні інтереси в столиці Київської держави й
впливали на зміст та характер літописів у київських культурних
центрах, Нестор висунув в „Повісті" проскандинавську орієнта
цію, тобто „Норманську теорію", бо нормани чи варяги не були
жодною загрозою для імперії Київської, тобто для Руси-Укаїни.
В київських літописах є відомості про київських князів з ранніх
158