Basic HTML Version
Молоді римляни також виїздили на студії до Греції, помимо того,
що були т.зв. Велика чи Нова Греція в південній Італії, де було
чимало грецьких колоній.
Імператор Октавіян Авґуст і впливовий член у його уряді
Цільній Меценас (Cilnius Maecenas) підтримувала фінансово
письменство Римської імперії, що спричинило наплив з Італії до
Риму талантів — любителів музи. З ними прибув і Верґілій зі села
Андес, який вчився в Кремоні, Медіоляні (Міляні) та Римі. Октавіян
також організував бібліотеки та сам брав участь у літературному
житті, але його праці загубилися. Імператор Октавіян хоч і діяв у
республікансько-конституційному устрої, де сенатори радили,
дискутували й голосували, але Октавіян (як консул) затверджував
кандидатів на сенаторів...
Пишучи Енеїду, Верґілій користав головно з творів Гомера,
тобто „Іліяди" та „ОдіссеГ. В перших шістьох книгах Верґілій описав
блукання Енея після зруйнування Трої аж доки не прибув він до
Італії, а в наступних шістьох книгах виявив автор бої троянців на
шляху, щоб врешті захопити „обіцяні" землі та створити нову
країну, згідно з дорученням матері богів Цибели (Реї) Енеєві, коли
впала Троя. Верґілій наслідував Гомерові поезії, але включив старі
національні римські міти й переказав та створив героїчну поему,
надаючи їй зміст першої мистецької епопеї в літературі старого
світу.
Еней, як і Одіссей Гомера, блукав роками, виїхавши з Трої в
XIII столітті перед Христом, яка була над побережжям північно-
східнього Середземного моря в Малій Азії при гирлі Дарданелл.
Виїжджаючи кораблями, Еней з побратимами повернув до Тракії
(теренів Македонсько-Болгарських в пізніших часах), бож траки
допомагали Трої під час боротьби з греками. Опісля через острови
Делос і Крету Еней попав до Картагени (в північній Африці), куди
його кораблі занесли сильні вітри. Врешті Еней прибув до
„обіцяної" землі, хоч прийшлось звести чимало боїв, де участь
брали й боги та богині, помимо того, що Завес (головний грецький
бог), звичайно, забороняв це робити.
Милозвучність мови та мистецькі поетичні описи в „Енеїді"
набули великої популярности, так що твір Вергілія вживано поруч
Гомерових епічних поем „Іліяди" та „ОдіссеГ і в шкільних підручниках.
В середньовіччі західні поети наслідували „Енеїду", як також
перетворювали її на гумористичні твори, які звались „травес-
тіями", що було поширене й у східній Европі.
Травестію „Енеїда" написав також Іван Котляревський україн
ською живою народною мовою, а не мовою книжною, старослов'я
нською чи церковнослов'янською. Він вживав Верґілієвих богів і бо-
155