Basic HTML Version
* * *
У Заліщиках під час літнього сезону всі вілли й пансіони
заповнювалися „лі тниками" — багатими людьми з корінної
Польщі, які залюбки відвідували українські
вистави.
Тоді
звичайно театр поправляв свій матеріяльний стан.
До цього міста-ельдорадо наш театр підготовився як слід: до
репертуару увійшло нове ревю з цікавим сценічним оформленням,
відновлено декорації оперет „Орлов", „Жайворонок", „Пепіна",
„
Доріна", доповнено костюми.
Але
вже перша вистава показала, що
надія на „добру касу" нас підвела. Чергові спектаклі були ще
слабші. Словом, горимо! Причин не пришилося довго шукати. Саме
в той час загостили до Заліщик найкращі сили польської сцени —
Вермінська, Терне, Поґожельська, сестри Галяма, хор Дана,
балетний ансамбль Фабіяна. Крім цього свій приїзд заповіли ще
інші славні актори. Щоб виїхати із Заліщик, нам потрібна була
принаймні одна добра каса, але що зробити, щоб вона в такій
ситуації могла бути. Звичайно, це морока адміністратора. До болю
голови думаю на всі лади. Несподівано^прийшла спасенна думка.
Підходжу до нашого колеґи Славка Шуля, який був і каліграфом, і
добрим рисувальником, і прошу, щоб він виконав два величезні
плякати. „Нема проблеми, — каже він, — бо полотно, що його
вживаємо на декорації, і клейові фарби^ маємо, а наші робітники
напнуть їх на дерев'яні рами". Славко запитав, що треба написати
на плякатах крім назви театру, дати й залі. „Пиши, — кажу, —так:
'Небувалий досі спектакль 'Догори ногами', тільки для дорослих.
Ця назва ревю, — зазначую, —має бути написана догори ногами.'У
програмі: балет у нескромних костюмах, солено-перчені куплети,
пікантна конферансьєрка, скетчі 'Потихеньку-помаленьку', 'Як з
кохання, то можна','Раз,
а
добре' й інші точки, що спокушують і до
гріха намовляють. Каскади сміху. Шампанський гумор. Свіжий
транспорт дотепів. Нагороди для тих, які не будуть сміятися'".
Один двомовний плякат читали люди в середмісті, другий
польською мовою, на якому Славко нарисував „Канкан", був на
видному місці в секції вілл пансіонів. Крім цього до готових афішів
Славко додав слова „Догори ногами", що їх доліпило і розвісило
плякатове підприємство на головних місцях міста. До полудня були
готові летючки польською мовою, що їх хлопці порозносили по
всіх віллах і пансіонах. Літники читали летючки вже під час
полуденка. Наш майстер від плякатів, мабуть, спав не більше двох
годин, бо дуже позіхав на репетиції.
Увечорі заля тріщала. Публіка була задоволена програмою.
Найбільше оплескували наших співачок і співаків, що виконували
сольо й дуети з оперет. Дві арії повторено на „біс", повторено також
147