Basic HTML Version
Пляжук станув поблизу смуги заломлювання хвиль і цупко
вгруз у піскове дно океану, щоб не дати хвилям збити себе з ніг.
Звідси добре було обсервувати людей, які проходжувалися по
пляжі, зокрема жінок у різнорідних купелевих одягах, різної
вроди, фігури, росту й вигляду. В перервах поміж напливом хвиль
пригадував собі, як із дружиною трималися цупко за руки і спільно
ставили опір хвилям так само, як і в реальному житті спільно
відбивали удари найгрізніших життьових бурунів.
Раптом крізь гам людських голосів, крізь шум хвиль, гуркіт
моторів суден і літаків Пляжук почув за собою звук милого
жіночого голосу, хоч не бачив хто говорить і в гаморі не розумів
сказаного. Одначе здавалося йому, що мова звернена до нього. Він
обернувся і побачив перед собою молоденьку, вродливу, усміхнену,
чарівну дівчину, що несподівано виринула з води. А що був
романтиком і фантастом-мрійником, майнула йому думка: „Та це
ж морська русалка з хвилі океану!"
Між ними почалася звичайна в таких умовах розмова на тему
погоди, океану, пляжі, вакацій. Після кільканадцяти хвилин
розмови дівчина сказала, що мусить відійти, бо на пляжі чекає її
сестра, яка сидить під парасолею, бо лікар заборонив їй купатися в
морській воді. Пляжук підійшов до дівчини й представився "Тео".
Вона назвала своє ім'я "Ольга" й подала йому дрібну долоню, яку
він відрухово поцілував.
Прощаючись, русалка спитала свого співрозмовника, чи після
обіднього відпочинку Пляжук прийде купатися і чи можуть знову
зустрінутися на "морську розмову", бо їй приємно було з ним
познайомитися та поговорити. Вона тут не має знайомих і була б
рада з кимсь обмінятися думками. Пляжук зрадів з перспективи
поновної зустрічі, бо, незважаючи на велику різницю віку, русалка
видалась йому приємною, інтелігентною співбесідницею. Умови
лись зустрітися в тому самому місці, де дівчина перший раз
виринула з хвиль, бо в муравлищі людських тіл у купелевих одягах
нелегко себе віднайти у вічно рухливій, шумній стихії. Орієнтацій-
ним знаком мала бути похила дерев'яна плятформа, якою треба
було сходити з твердого суходолу на прибережний пісок. Другим
орієнтаційним знаком буде солодководний душ для сполікування з
тіла солоної води й піску.
Рівно о 4-ій годині по полудні Пляжук стирчав уже в воді і
вдивлявся в умовлені орієнтаційні знаки. Минуло кілька хвилин,але
дівчина не з'являлася. Коли це раптомїї струнка постать і усміхнене
вродливе личко виринули з пінливої хвилі. Цим разом розмова
стала більш особистою, інтимною. Пляжук розказав русалці дещо
про себе й про свою дружину та про свої мислительські міркування в
погляді на світ і на людське життя, на подібність життя до моря.
123