Basic HTML Version
Це символ і заразом пригадка неіснуючого в дочасному житті
людини щастя.
Пляжук часто сягав думками у перші хвилини їхнього
знайомства, що поступово переходило в дружбу, потім у кохання й
подружжя. Перед його очима пересувалася інколи кольориста,
інколи понура, сіра стрічка їхнього спільного життя.
*
* *
Деякі члени родини, навіть рідні діти та ближчі знайомі,
натякали йому на поновне одруження, от так, „для товариства",
вважаючи такий крок єдиним ліком на самоту. Але така думка
ніколи навіть не промайнула в його голові. Він ніяк не хотів, щоб
поміж ним і Марією станула якась інша жінка. При всій пошані до
вродливих жінок він не бачив жодної, яка могла б зайняти місце
його єдиного справжнього кохання.
*
*
Марія любила океан. Вони багато років їздили під час вакацій
на чудові пляжі південносхіднього побережжя. І після смерти
дружини Пляжук продовжував ці поїздки. Він теж любив море. Не
тільки тому, що воно нагадувало спільно з дружиною проведені
приємні хвилини в житті, не тільки тому, що в надбережному піску
надаремно шукав тепер слідів її стіп, а в гомоні людських голосів
дослухувався звуку її голосу, але й тому, що океан нагадував йому
людське життя й він радо проводив паралелю поміж цими двома
стихіями.
Він залюбки залишався на пляжі під вечірню пору, коли вже
любителі сонця, піску й солоної води йшли вечеряти чи втішатися
розвагами. Тоді він сідав на березі океану й заглиблювався у
філософські міркування над суттю людського життя. Він бачив
подібність між морем і життям людини. Недаремно в надгробних
риданнях згадується про „життейськеє море".
Бо, справді, море нагадує життя людини. Море здавалося б
безмежне й бездонне, але це тільки сповидність. Найбільший і
найглибший океан має свою обмеженість. Плесо моря може бути
спокійне з легкими морщинами на поверхні води підо впливом
леготу. Морська вода може мінитися різними пастелевими,
принадними для ока кольорами — лазурним, ясно-зеленим, синім.
Воно може бути освітлене соняшними променями або залите
сріблистою доріжкою блідолицього. Але воно може бути й
неспокійне, сердите, бурхливе з грізними нищівними бурунами.
Пляжук любив спостерігати море й роздумувати над подібніс-
121