Basic HTML Version
Церкву. Отже архиєпископ М. Смотрицький став душею створення
українського патріярхату у злуці з Римом. До його ідеї приєдналися
архимандрит Печерської Лаври в Києві православний Петро
Могила та уніятський митрополит Велямин Рутський. Обидва
митрополити, Й. Борецький і В. Рутський, мали зрезиґнувати, а
патріярхом мав стати архимандрит П. Могила.
На жаль, цю ідею українського патріярхату зірвали православ
ні екстремісти під проводом о. Мужилівського, який вже тоді
одієнтувався на слабу ще Москву та разом з козаками зірвав
Київський Собор (1628), який мав затвердити в загальному зміни.
До цього очевидно причинилися московські аг ітатори, які
розпалювали між козаками ненависть до Риму та взагалі до Заходу,
що його утотожнювали з Польщею. Спочатку сама Польща не була
проти створення українського патріярхату з політичних мотивів —
проти Москви та Туреччини. Вона толерувала Унію, як переходо
вий стан для златинщення української Церкви, а опісля для
ополячення. Одначе, під проводом ідеолога Унії та патріярхату В.
Рутського, українська Церква стала не лише окремою індивідуаль
ністю, але навіть охороною української національности. Вона стала
окремішньою, самобутньою, лише українською національною
Церквою, відмінною від латинської чи православної московської.
Польський уряд і клир, зорієнтувавшись, що їх пляни перечеркнуто,
хотіли скасувати Унію, одначе вже було запізно, бо натрапили на
великих владик, до яких можна зачислити наших п'ятьох
Шептицьких.
Ця ідея українського патріярхату з-перед 300 літ полонила
Митрополита Андрея, тому постановив він науково розробити ці
вагомі історичні події в українській Церкві та відомості про їх
творців. Одним із найбільших митрополитів в український Церкві,
після ІпатІя Потія, був сам Митрополит Йосиф Велямин Рутський.
Це постать могутня, якій немає рівного в історії Унії, за виїмком
хіба самого Митрополита Андрея. Він, як гідний переємець ідеї В.
Рутськ ,го, постановив відновити та продовжувати започатковану
владикою Рутським працю. Отже, треба було аж 300 літ, щоб
знайшовся гідний переємник Митрополита В. Рутського для Божої
слави та добра України. Для нього, так як і для В. Рутського,
з'єдинення — це український месіянізм, незалежний ні від Польщі,
ні від Москви. Тому то росіяни, чи білі чи червоні, з такою заїлістю
нищили й нищать українську Церкву, бо її незалежність рівняється
політичній незалежност і. Митрополит Андрей, подібно як
Митрополит Рутський, бажав патріярхату в Києві, щоб відірватися
від Москви. Шептицький хотів підпорядкувати Галичину Києву, ка
жучи в посланні до Духовенства з 1939 року: ...„ми, гр-католики,
не маємо ніякої волі старшувати та накидатися нашим братам, але
99