Basic HTML Version
географію. Абсольвенти закордонних шкіл мусіли переходити
сувору нострифікацію.
В такій то ситуації Митрополит старався рятувати українську
молодь, засновуючи різні школи чи допомагаючи вже існуючим.
Вичислю деякі народні школи у Львові: при вул. Крупярській, при
вул. Городецькій, при церкві св. Юра, на Левандівці, на Личакові.
Дбав він про ремісничу школу при вул. Городецькій та про дівочу
кравецьку школу „Труд". Він вибудував величавий будинок для
дівочої гімназії Сестер Василіянок при вул. Длуґоша, придбав
будинок-захист для дівочої гімназії „Кокорудзянок", примістив
дівочу учительську семінарію у великому будинку при вул.
Потоцького також під проводом ССВасиліянок. Дбав за приватні
школи й гуртожитки по інших містах Галичини. Турбуючись
чистотою нашого східнього обряду і співу, заложив Митрополит у
Львові дяківську школу та заохочував отців парохів організувати
хори дорослих та дітей. Вершком його опіки українським
шкільництвом було оснування Богословської Академії 1929 року,
рівень навчання якої під проводом отця ректора Й. Сліпого стояв
дуже високо, а її дипломи признавалися європейськими державами,
крім, очевидно, самої Польщі. Рівень знань абсольвента Бого
словської Академії рівнявся, наприклад рівневі американського
магістра. Із заздрости, що наша Богословська Академія так гарно
розвивається, польський уряд разом, на жаль, з римокатолицькою
ієрархією подавали до Ватикану різні несусвітні доноси проти
Митрополита Андрея та Богословської Академії. Ватикан вислав
13-го грудня 1934 року свого відпоручника-візитатора кардинала
Гудечека, щоб перевірити стан нашої Церкви, науки та її проводу.
Митрополий Андрей та а, ректор прийняли кардинала з великими
почестями, а навіть величавим концертом (хор, оркестра, промови і
тому подібне) в його честь. Загальний вислід візитації був дуже
прихильний для нас.
Митрополит Андрей дбав не лише про освіту, але і про здоров'я
вірних. Для цієї мети відкрив він на Янівській дільниці у Львові
„Порадню для матерей", яка була відділом Народної Лічниці при
вул. Петра Скарги, де обслуговували пацієнтів наші здібні й добрі
лікарі. В пляні Митрополита було дадати до існуючих вже
філософічного та теологічного факультетів ще правничий, а відтак
— медичний при Народній Лічниці. Для розбудови Лічниці, щоб
створити модерний шпиталь, він викупив довколишні парцелі при
вул. Петра Скагри, при площі св. Юра, при вул. Шептицьких, аж до
вул. Городецької. При цій нагоді мушу згадати про першу пожертву
на будучий шпиталь ім. Шептицького, яку склав балетний гурток
95