Basic HTML Version
Особливе значення мали з літом 1919 року Фінансово-
торговельні місії, вислані до антантських держав (Франції, Італії,
Бельгії, Англії, ЗСА) з метою пропонувати всі позитиви з
економічних взаємин української держави із даною альянтською
державою, забезпечуючи навіть з української сторони особливі
торговельні та фінансові (капітало-вкладні) стосунки на основі
стану антантських держав в українській тяжкій економіці, зокрема в
копальняній, а то і в сільсько-господарській промислового значення
до 1914 року, а)
Вищенаведений вступ є лише покажчиком важливости тут
поданої теми, яку можна легко розробити в солідну наукового
характеру працю, і таким еляборатом показати, яку важливу ролю
вже починала відогравати українська держава від зарання свого
державного існування, починаючи з такого видимого міждержавно
го факту, яким був Берестейський мир, підписаний Україною із
Центральними державами 9-го лютого 1918 року.
Дійсно економічний фактор у всій міждержавній системі діяння
УHP чи Гетьманської Української Держави посідав першоряд
не місце, був основою до приспішених дипломатичних взаємин
Києва із майже чотирма десятками держав світу.
Висилка українських закордонних представництв, спершу
місій, а то й відразу посольств до Центральних держав особливо
має свою довгу та скомпліковану історію, коли мова про персональ
ний склад кожного представництва. Все ж таки особа Посла чи
Президента або Голови закордонного представництва (місії) була
основною й на цих авторитетних особистостях зупинимося.
Обмежене місце в цьому Альманаху-Календарі не дозволяє на
аналіз осіб та періодизацію резидентів через воєнно-політичні
зміни:
а) в часі проантантської політики УHP (листопад 1917 —
лютий 1918 року);
б) за час республіки із процентральною політикою УHP —
лютий 1918 — кінець квітня 1918 року;
в) за час гетьманату від травня 1918 року як найбільшої
стійкости держави в її мирному часі, але при цьому із процентраль
ною настановою до листопада 1918 року;
г) за час другої республіки (Директорії) УHP від кінця
грудня 1918 року по листопад 1920 року, коли існувала державна
територіяльність УHP, та
г) за час тимчасового екзильного періоду (із кінцем
листопада 1920 року по кінець червня 1924 року), коли остаточно
а) Іван Храпко: Збірник законів і постанов Українського Правительства
відносно закордонних інституцій, Відень, 1919, ст. 111-115.
71