Basic HTML Version
Директорії УHP д-р Евген Петрушевич, адвокат із Сколього, був у
галицьких відносинах видатним громадсько-політичним діячем,
послом-членом віденського парляменту, але з психікою, на мою
думку,адвоката малого містечка, без образи для Сокаля і Сколього,
де він адвокатував. Опинившись вперше на Наддніпрянській
Україні в часі тамошнього революційного хаосу, він розгубився, не
зрозумів тамошніх людей, бо своєю психікою та цілою духовою
настановою був далі типовим галицьким адвокатом. Він не мав
того формату, що інший галичанин і теж адвокат, д-р Дмитро
Левицький, що його при відвороті з Галичини у 1915 році вивезли
російські власті і який після вибуху революції опинився в Києві, де
заснував Галицько-Буковинський Комітет, з якого вийшла ініціяти-
ва створення військової формації Січових Стрільців, яка розрослась
після повстання проти Гетьманської Держави Павла Скоропадсь
кого у корпус під командуванням полковника Євгена Коновальця.
Січові Стрільці, звані „київськими" у відрізненні від Галицьких
Українських Січових Стрільців, стали кузнею справжнього
соборницького духу, були казаном, в якому галичани і наддніпрян-
ці перетоплювлись в українців. Таких „знадніпрянщених галичан"
було в роках 1917-20 багато, проте вони не мали сили ані змоги
перебороти'галичанство
7
у тих керівних колах, які мали в своїх
руках уряд і армію. 1 тому ще півсторіччя треба було соромитися,
що командування Української Галицької Армії на власну руку
підписало у Зятківцях 24-го жовтня 1919 року договір з білогвардій
ським генералом Денікіним. У тому договорі сказано: Галицька
Армія переходить на сторону Російської Добровольчеської армії...
Оборонці того сумнозвісного договору твердили, що так треба
було зробити, щоб рятувати армію від повного загину. Але ж інші
частини Дієвої Армії УHP переходили ту саму гегенну тифу і
конечности воювання проти білих і проти червоних наїзників, і
корпус Січових Стрільців Євгена Коновальця залишився льояль-
ним Головній Квартирі Головного Отамана Симона Петлюри. А
коли союз УГА (назву „Українська" в Зятківському договорі скрес
лено) з Добровольчою Армією став безпредметним, бо та біла
армія розлетілася, то постав у УГА „ревком" — „революційний
комітет", який підчинив УГА чевоному командуванню, створивши
так звану ЧУГА — Червону Українську Галицьку Армію. Після
того д-р Евген Петрушевич переїхав до Кам'янця Подільського і
там видавав під редакцією д-ра Осипа Назарука, недавнього
міністра преси й пропаганди УHP, газету „Стрілець" з напастливи-
ми випадами проти уряду УНР. В-во „Червона Калина", що його
відновив у Америці покійний Петро Постолюк (у Львові директо
ром „Червоної Калини" був Осип Навроцький), видало у 1974 році в
67