Basic HTML Version
Отож думаю далі вести існуючу консервативну політику, щоб
піднести дивіденду, вдержати акції і далі підтримувати усі важливі
громадські дії.
— Чи не думаєте, що для українського громадянства належати
до УНС є радше громадським обов'язком, а не справжнім забезпе
ченням на життя?
— Ні. Я думаю, що нова асекураційна система, яка уведена від
минулого року, зовсім не стоїть позаду інших асекураційних
компаній. Але, на жаль, наші молоді люди не звертаються за
інформаціями про забезпечення до УНС і часто навіть про це не
знають.
— А що на Вашу думку можна зробити, щоб змінити настанову
молодших поколінь українського походження до забезпечення, в
УНС?
— Мені здається, що тут вина самого українського громадян
ства й українських шкіл. У наших школах надто мало звертають
увагу на такий предмет, як соціяльні студії, і тим не дають учням
інформацій про українські установи та які завдання мають ці
установи. Ось недавно зголосився до нас на працю молодий
українець, який взагалі не знав, що існує УНС. А наші Відділи досі
не знайшли способу, щоб притягнути молодих до членства, і це
також поважна проблема на майбутнє.
В дверях кімнати пані Уляни чекає терпляче на кінець нашої
розмови один урядовець із оберемком чеків до підпису; адміністра
тор будинку має якусь важливу справу, а секретарка головного
касира безустанку відповідає телефони, які призначені для нашої
співрозмовниці, і нам не залишається нічого іншого, як попроща
тися з нею, хоч хотілося б ще не одне поспитати.
* *
Один крок — і ми у черговій кімнаті, де за двома високими
горами щоденника „Свободи" та інших паперів майже ховається
постать , ,всеурядуючого" головного секретаря Володимира
Ярослава Сохана. Здається, що скільки разів не відвідувала б цю
кімнату, — гори паперів на бюрку не меншають, а збільшуються, а
коли зустрічаю його часом при закінченні праці в дорозі додому, —
то випхана по самі вінця течка головного секретаря навіть не може
замкнутися. Це та праця, яку пан Володимир ще бере додому, щоб
викінчувати її у вечірніх годинах.
Він з питоменною йому ввічливістю відмовляється від інтерв'ю
того дня, але просить подати йому на письмі питання, обіцяє
вкласти їх у свою виповнену течку і відповісти на них удома і також
на письмі.
48