Basic HTML Version
/
на небі, а не тільки
На чужому полі.
В своїй хаті
—
своя правда,
І сила, і воля .
Брак любови, брак братерства, брак спільної дії, брак єдности
— оце той ворог наш, не якісь „воріженьки", а таки ми самі:
„Доборолась Україна
До самого краю:
Гірше ляха свої діти
її розпинають".
І лік на те Шевченко бачить тільки в одному: „Обніміться ж,
брати мої, молю вас, благаю!"
У Давидовому 132-му псалмі, написаному лиш кілька днів
пізніше, Шевченко пояснює, яка благодать наступить, коли запанує
єдність між нами:
Чи є що краще, лучче в світі,
Як укупі жити,
З братом добрим добро повне
Пожить, не ділити?(...)
Отак братів благих своїх
Господь не забуде,
Воцариться в домі тихім,
В сім'ї тій великій,
І пошле їм добру долю
Од віка до віка .
Ця тема не покидає Шевченка і тоді, коли його арештують.
Сидячи в петербурзькій цитаделі, якраз перед засланням в Орську
кріпость, Шевченко знову закликає:
Годіть,
Смирітеся, молітесь Богу
І згадуйте один другого;
Свою Україну любіть,
Любіть її... во время люте,
В останню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть".
Годіться, не сваріться, смирітеся! Ради любови до своєї
України, забудьте провини ваших братів супроти вас; відкиньте з
вашого серця гордість і згадуйте добрим словом своїх братів, і
39