Basic HTML Version
ШЕВЧЕНКО КЛИЧЕ ДО ЄДИНОМИСЛІЯ
І БРАТОЛЮБІЯ
Написав д-р Юрій ЛЕВИЦЬКИЙ
Мотто:
/
забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України.
Сто сімдесять п'ять років тому народився Великий Кобзар
України, геніяльний поет і Пророк Тарас Шевченко.
Народившись у безпросвітній темряві кріпацтва, він став у
проводі боротьби за гідність і свободу людини і своєї країни.
Прийшовши на світ у час, коли „на всіх язиках все мовчало" під
твердим чоботом російського самодержав'я, — він став пробуди-
телем української землі, вказуючи живим, мертвим і ненародже
ним землякам своїм, в Україні і не в Україні сущим, де захована
„наша слава, слава України", закликаючи всіх будить уже оспалу
„волю, а то проспить вона-небога до суду Божого страшного". Не
будь Шевченка — не було б українського відродження дев'ятнадця-
гото століття, не було б Української Держави 1917-1921 років, не
було б політичного та громадського росту української нації. Без
Тараса Шевченка не можна собі навіть уявити ходу історичних
подій на українських землях. Без Шевченка тяжко уявити собі саме
існування української нації та української проблеми сьогодні.
Коли ситуація, здається, безвиглядна, тоді Всемогутній Бог не
дає своєму людові загинути і посилає їм людину, провідника, який
виводить нарід з дому неволі. Можемо навести на це багато
прикладів з нашої історії. Коли життя церковне в Україні в XVI
столітті було в найгіршому розладі, Господь послав талановитих
єпископів, які піднесли Церкву з упадку. Коли національно-
політичне життя опинилось у глибокій руїні — Бог дав Богдана,
гетьмана, який зрушив народні маси та зробив український нарід
господарем на своїй власній землі. Але, здається, Шевченко чи не
34