Basic HTML Version
На славу закарпатських братів треба сказати, що їхні делегати
взяли участь у святі злуки українських земель у Києві 22-го січня
1919 року та в засіданнях Трудового Конгресу, що почався 23-го
січня 1919 року. Тих делегатів було два: Іван Мигалка та І. Патрус.
За згодою місцевих комітетів приєдналося потім Закарпаття до
Чехо-Словаччини як автономна одиниця під назвою Підкарпат
ської Руси. У січні 1919 року 420 делегатів, представників майже
кожного села і громади, зібралися були в Хусті на Всенародні Збори
й одноголосно затвердили постанову про злуку Закарпаття з
Українською Народньою Республікою і за негайне зайняття
території українським військом. З упадком незалежної України
захитались проукраїнські надії закарпатців. Все ж таки національна
свідомість країни проявила себе остаточно у зворушливих подіях
1938-1939 років. Є підстави твердити, що традиціоналі зм і
консерватизм врятували Закарпаття від цілковитої мадяризації.
4-го вересня 1938 року зорганізувалася в Ужгороді напівмілітар-
на Українська Національна Оборона, очолена націоналістичними
пробоєвиками: д-ром Ст. Івановчиком, д-ром Степаном Росохою
та сл. п. Іваном Рогачем. Це фактично був зав'язок Карпатської
Січі, членами якої були українці з усіх наших земель. Кров
Карпатських Січовиків освятила історичний Акт проголошення
самостійної Карпато-Української Республіки з 14-15 березня 1939
року в Хусті. їхня кров задокументувала назавжди приналежність
Закарпаття до України. Для населення Карпатської України 1938-
1939 роки мали таке саме значення, як 1917-1920 роки для решти
України. В тих роках закарпатці скристалізували свою приналеж
ність до українського народу. Михайло Бращайко заявив був у
парляменті перед проголошенням самостійности Закарпаття, що
„навіть коли нашій молодій державі не вдасться вдержатися, наша
країна відтепер назавжди лишиться українською".
Свою хвилеву державність Карпатська Україна завдячувала
пляновій внутрішньо-організаційній і зовнішньо-політичніий акції
Організації Українських Націоналістів. Тому теж усе будівництво
тієї країни мало сліди націоналізму. Ентузіям народних мас і
гарячкова праця провідного елементу створили на Закарпатті
незабутню традицію. А героїчна постава Карпатської Січі дала всій
Україні нову легенду й новий національний патос.
159