Page 120 - ukr

Basic HTML Version

життя для Бога і Святого з'єдиненняДЗ) 3 початку його діяльність
зверталася на з'єдинення цілого європейського Сходу, а перепоною
цьому були завжди поляки та росіяни. В пізніших літах він звернув
свою увагу на з'єдинення двох українських Церков 24) про яке вже
дбали давніше українські владики та князі." король Данило в XIII
столітті, митрополити — Гр. Цамвляк та Ізидор в XV столітті,
Берестейська Унія 1596 року , Іпатій Потій, В. Рутський, Мелетій
Смотрицький у XVI — XVII столітті. Про Митрополита Андрея
неоціненні заслуги для Української Католицької Церкви та народу
вже багато було написано та ще більше буде. Був час, коли Рим
пропонував йому кардинальську гідність, одначе, він хотів бути з
народом, а не в Римі. Він йшов слдіами свв. Антонія і Теодозія
Печерських, Петра Могили, Вельямина Рутського, щоб бути між
своїми вірними.
Він — аристократ і духу і крови, нащадок українського
боярського роду, що був спольонізувався. У жовтні 1910 року
після номінації на митрополичий престіл у Львові, повертаю­
чись з Риму, зупинився він у Інсбруку, де доживав віку борець
закарпатських русинів Адольф Добрянський. Побачивши Митро­
полита, А. Добрянський плачучи закликав: „Нині отпущаєши, бо
починає вертатися наше боярство, котре відцуралося свого
народу!"
Господнє Провидіння так покермувало, що українці Західніх
Земель дістали правдивого Князя народу, князя Церкви, який не
лише дбав про свою паству в Галичині, але і в цілій Україні, в
Німеччині (під час сезонових сільських робіт), за Океаном
(Америка, Канада, Бразилія чи Австралія). Він був всеукраїнсь­
ким єпископом, митрополитом, пастирем, Генієм. Він переріс всіх і
вся у цьому столітті. Це і є причина, чому вороги ненавиділи його.
Це і є причина, чому росіяни так завято обмовляють його і з
допомогою різних ,,лаббі" у Ватикані не допускають до фор­
мальної канонізації Святого. Так само жиди в Ізраїлі, мимо того,
що він врятував не те що десятки, але сотні їх визнавців, включно з
23) „Звернення" Митрополита Андрея до української православної інтеліген­
ції (1942 p.).
24) 3 бігом часу НКВД удосконалило свою „роботу" викінчувати невигідних
їм людей брутальними пострілами, годинниковими бомбами, внкидувакням
крізь вікна високих будинків, уколами парасолі з отрутою або застриками,
розчавлюванням танками, тортурами по тюрмах і психушках. Сибірами і т.п.
Завдяки їхній лябораторії згинули на „удар сонця" Л. Ребет С. Бандера, редактор
україномовного відділу „Голос Америки". Загадкова, ще не розв'язана смерть
Гетьманича Данила, доньки і сина Бандери? Тому що Митрополит був занадто
популярний у світі, я думав, що його смерть 1-го листопада 1944 року була також у
зв'язку з „Лябораторісю".
124