Page 114 - ukr

Basic HTML Version

Нічниці. Від тієї події вже більше не дозваляв зносити себе до
пивниці, тільки перебував у своїй канцелярії навіть під час
перестрілки. Протягом цієї облоги Львова німцями, я дізнав
великої ласки: служити один раз Митрополитові до Служби Божої,
яку він правив дуже побожно й покірно, сидячи у візку. Тоді він
ставав ще більш особливим, якимсь іншим, надземним, що
уділялося мені та всім присутнім. Треба було його тоді бачити, коли
він неначе в екстазі взносив руки й очі вгору! Цей момент зафіксував
артист-маляр Михайло Мороз на полотні і цей образ уважається
найкращим шедевром маляра. Після Служби Божої Митрополит
довго-довго молився, і це був для нас доказ живої віри, що зараз, на
жаль, так рідко можна запримітити серед людей. Обсервуючи його
поведінку відносно людей та услугуючи йому до Служби Божої, я
остаточно переконався, що він був направду Святий уже на землі.
Неначе грім з ясного неба, вдарила нас вістка, що москалі
перейшли східню границю 17-го вересня 1939 року, щоб „визволити
братів українців і білорусів із панського ярма". Як далеко мали вони
зайти, — ніхто не знав. Страх огорнув усіх, що буде далі?
Митрополит скликав капітулу до палати й всі думали, що він
поінформує прусутніх про якісь біжучі важні справи. Він, одначе, зі
стоїцьким спокоєм читав зібраним про безсмертність душі
Платона, про що ми довідалися від декого зі слухачів.
Одного дня в забудованнях св. Юра появилися наші нещасні
в'язні, деякі з них у тюремних одягах. Митрополит дав скоро
зарядження заопікуватися ними, запезбечити їх передовсім одягом,
харчами, а тих, що не мали можливости дістатися до своїх домів, —
нічлігом та грішми. Праця наша цілком сповільнилася, одначе я
приходив далі кожного дня до його канцелярії хоч на 10-20 хвилин,
щоб віддати Митрополитові приготований машинопис або дістати
від нього нове доручення. Він, мабуть, у наслідок останніх подій
мусів терпіти фізично більше, як перед тим, що проявлялося
частішими зморшками на чолі. Він переривав на мить нашу
розмову і я зауважував ледь помітне порушування уст. Він тоді
молився, але, не зважаючи на болі, він все був лагідний та погідний.
Мимо терпінь, в ньому пробивалася ще могутня енергія духу.
Опівдні, 22-го вересня 1939 року, хтось доніс до палати, що
комуно-росіяни вже переїхали Личаків і прямують на захід. День
перед тим німці відійшли з-під Львова, даючи совєтам змогу
зайняти Львів. Генерал Лянґнер разом з делегацією передав
формально
місто
москалям. Що
з ним і делегацією опісля сталося,
— не знаю. Я з цікавости збіг вулицею Петра Скарги вниз до вулиці
Городецької, щоб побачити „визволителів". На хіднику вже чекали
групи людей. За короткий час зі сторони костела св. Анни почувся
118