Basic HTML Version
державку, перейшли кордон. Почалося жорстоке нищення всього,
що українське. Сумну ролю відіграв тоді чеський Генерал Прхаля,
який не дав можливости Січовикам боротися проти мадярів. Багато
героїв поклали свої молоді голови за Срібну Землю. 18-го березня
1939 року була відслужена поминальна Служба Божа в катедрі св.
Юра за упалих героїв. Після неї відбулася многолюдна протиполь-
ська та протимадярська демонстрація. Польська поліція, як
звичайно, „вітала" нас прикладами рушниць та Гумових палиць.
Ми з жалю по великій втраті плакали, а поляки шаліли з радости,
що вже мають спільну границю з , ,братанком" . .. Обидва ці
братанки понесли й зараз поносять заплату за своє безглуздя.
В цих сумних і напружених днях промайнула радісна подія 18-
го червня 1939 року у Львові та в цілому краю, а саме — 40-ліття
Митрополита на Владичому престолі. Всюди по церквах відслужи
лися Служби Божі в його наміренні, а по великих залях відбулися
концерти та академії в його честь. Хоч це була неділя,я також прий
шов до св. Юра, щоб помолитися з кількатисячною масою вірних за
Митрополита-святця. Тому що сама катедра не вмістила б стільки
народу, відправлено Службу Божу на подвір'ї між палатою та свя-
тоюрськими забудованнями. Там під задньою брамою до саду по
ставлено престіл, прибраний зеленню, папським і українським пра
порами, а між ними — завішено велике число „40". Люди зайняли
всі доступні місця на двох площах, на сходах, які ведуть до катедри,
на бальконі над головним входом до катедри, на терасі перед катед-
рою і т.п. Присутніми, крім представників різних українських орга
нізацій були процесії львівських церков з отцями-парохами, питом-
ці, члени Капітули, сестри, монахи, отець-ректор Сліпий та Влади
ки: Бучко, Будка, Коциловський, Лакота, Чарнецький, крім, на
жаль, єпископа Хомишина. Прегарну, як звичайно, проповідь виго
лосив з тераси єпископ Бучко. Благословення Папи Пія XII передав
сам Митроплит після своєї проповіді, в якій знову звертався до пи-
томців бути готовими віддати своє життя за Церкву і нарід. На за
кінчення Митрополит, повернувши до палати, під оплески присут
ніх поблагословив від себе всіх вірних.
Доходили відомості, що війна між Німеччиною та Польщею
неминуча, отже, Польща приготовлялася до неї: прем'єр Славой
Складковський дав наказ білити плоти та убиральні, які по селах
стояли нормально позаду або з боку хати, що їх наші люди згодом
назвали після побілення „білі славойки". Міністер закордонних
справ Бек поїхав до Берліну на переговори і бундючно вернувся
ні з чим. Поліція переводила поспішну акцію заповнення Берези
Картузької українцями, німцями та іншими „ворогами". Міністер
війни Ридз Сміґли переводив інспекцію армійських гарнізонів. Про
113