Page 108 - ukr

Basic HTML Version

ґратуляції до єпископа Стойки, одначе, уряд цей, на жаль, очолив
зрадник А. Бродій; аж опісля вже в Хусті став президентом
українець-патріот о. Августин Волошин. Його доля подібна до долі
інших Ісповідників, бо він був закатований совєтами в 1945 році в
Москві.
Кожного дня Митрополит після Служби Божої в каплиці довго
молився так, що поділ годин нашої праці був пересунений. Також
праця часто переривалася, бо приходили різні люди, щоб
повідомити Митрополита про прерізні важливі біжучі справи, а
передовсім —про стан нашого Закарпаття. В тому ж часі він послав
ігумена Климентія до Риму, щоб в імені Митрополита зложити
чолобитню нововибраному папі Пієві XII.
Як згадано, польський уряд злякався автономії Закарпатської
України і провів закордоном дипломатичну акцію, щоб знівечити в
зародку самостійність Закарпаття, ведучи внутрі держави непере­
бірливу протиукраїнську пропаганду в пресі, радіо та на різних
збіговищах. В навечір'я 1-го листопада 1938 року розбурхана
вулична юрба захотіла „погуляти" по українських інституціях. Тоді
знищили в Духовній Семінарії входову браму, розмовницю та
прилягаючі дві спальні. Дім Союзу Українських Кооператив
облили бензиною і підпалили, а пожежна сторожа мовчала... Зате
не вдалося їм з Маслосоюзом, де їх привітали сикавками з
розпущеним сільним квасом. Харчівню при вулиці Зємляковського
та Академічний Дім не турбували, бо довідалися, що на них вже
чекає відповідна охорона. Слідуючого дня я оглядав знищення в
Духовній Семінарії, доповняючи звіт отця-ректора Митрополи­
тові.
Хоч Митрополит мав багато справ на голові, він, передбачую­
чи прихід совєтів, зумів знайти час, щоб провести реколекції для
богословів у січні 1939 року. За дозволом отця-ректора Й. Сліпого,
я мав нагоду відбути кілька днів на тих реколекціях, слухаючи цінні
глибокі думки Митрополита, тим більше, що праця в його
канцелярії на т,ой час була перервана. Він, як і перше, бажав
приготувати майбутніх священиків на жертву навіть крови ради
Христа, Церкви та народу. При тому він зазначував також, що хто
із слухачів не готовий віддати себе Христові, не повинен просити
про Тайну священства. В тому ж році я допомагав Митрополито­
ві матеріялами для ювілейного видання „Християнський Світ" з
нагоди 500-ліття Фльорентійської Унії (1438-39).
Чим далі, тим ставало гірше на Закарпатті, аж врешті німці
віддали його мадярам 11-го березня 1939 року, а 15-го цього ж
місяця проголошено Незалежну Українську Закарпатську Державу
зі столицею в Хусті. Мадяри, поспішаючи знівечити в зародку цю
112