Basic HTML Version
приспішити Тайну священства, на яку тоді треба було чекати
приблизно три-п'ять років після зложення прохання. Очевидно були
вийнятки, коли деякі кандидати-целєбси були свячені вже на
четвертому-п'ятому році студій. Найбільший вплив на свячення мав
очевидно отець-ректор, який поручав деяких жонатих кандидатів,
які займали різні службові пости в Духовній Семінарії, як дуктори,
лойники, бубенмайстри тощо, зараз після зложення ними прохання.
Я вніс моє прохання на руки блаженної пам'яти єпископа Микити
Будки зараз після одруження. Я не згадував йому про мою працю у
Митрополита, хоч він мене там часто бачив, коли я виходив з
течкою із Митрополичої канцелярії.
За першої совєтської окупації (1939-41) ніхто не святився, зате
за німецької окупації (1941-44) багато висвятилося, щоб заповнити
опорожнені парафії з причини знищення українських священиків
москалями-комуністами, а не тому, щоб послати військових
капелянів до Української Дивізії, як пише у своєму пасквілі Е.
Прус.
16
) Знаючи добре заборону покидати парохію без виразного
дозволу Митрополита (обов'язок т.зв. резиденції парохів) та маючи
наглядний приклад покарання одного із святоюрських священиків,
який у 1939 році без дозволу подався за Сян, я вирішив відкласти
справу свячень на пізніше тим більше, що багато я пережив за
совєтської окупації. Я з родиною і не думав чекати повороту
совєтів, про що запевняв мене приятель нашої родини бл.п. д-р
Свідерський з Білого Каменя (Золочівщина). Наприклад, коли німці
блискавично маршували на схід у 1941 році, він постійно говорив,
що совєти мають шансу виграти війну! Про це передбачування
доктора я згадав Митрополитові, коли я його часто відвідував,
доїжджаючи до Львова продовжувати інженерські студії на
Львівській політехніці. Митрополит був тієї самої думки, що й
доктор, що і здійснилося!
Перед подіями 1938 року Митрополит звачайно читав часописи
в ліжку, але тепер він переглядав їх вже ранком, бо, як можна було
зауважити, він глибоко переживав різні події, — як смерть
Коновальця, нищення українських православних церков та невеселі
події на Карпатській Україні. Коли постав український автоном
ний уряд 8-го жовтня 1938 року в Ужгороді, Митрополит вислав
16) Перед закінченням цього Додатку попав мені в руки пасквіль — буцім то
наукова праця польського борзописця Едварда Пруса, який напевно дістав
замовлення від совєтів, щоб при помочі немосковських „істориків" вибілювати
власні злочини. Цей Прус, як ніхто інший дотепер, користувався різними
документами та псевдодокументами з архівів Львова чи Києва, до яких немає
доступу для справжніх науковців. Заголовок цього памфлету: „Владика
Сьвєнтоюрскі", 1985, Варшава, Інститут Видавнічи Звйонзкуф Заводових. ст. 271-
272.
111