Basic HTML Version
Митрополит звичайно бував дуже зворушений, а коли відбувалася
цілоденна дефіляда попри Митрополита з нагоди свята —
„Українська Молодь Христові", на очах Святця були сльози. Я,
будучи маленьким хлопцем, мав честь бути в одній з таких діточих
груп, про що ніколи я не міг забути.
, 0
)
В липні або серпні Митрополит виїжджав в Карпати (Підлюте)
до митрополичих дібр, де перебував два-три тижні, відпочиваючи
та проводячи літні ці дні в оточенні пластунів, які мали там свої
табори. В тому часі я також користав з вакацій, відвідуючи рідних
чи то коло Галича (Поплавники, Ганівці), чи коло Золочева
(Вільшанниця, Бужок).
Часто під час року, коли Митрополит не був перетяжений
науковими справами, знаючи від отця-ректора або отця-віцерек-
тора, що я люблю спів і музику, давав мені переписувати ноти з
оригіналу композицій Бортянського й то в двох примірниках. Тоді
не було ще копіювальних машин. Цю роботу я виконував старанно,
й після того, як переписане переглянув Митрополит, я віддавав її до
архіву Студитів.
10) Митрополит старався витягнути українську дітвору з міських вулиць і
польської мови. Багато дітей були напів голодні й дихали міським занечищеним
повітрям, тому що в більшості їхні батьки не мали засобів добре прогодувати їх,
ані висилати дітей влітку кудись поза місто на чисте повітря. Тому в роках 1919-
1920 створив Митрополит при церкві св. Юра „літні колонії" не лиш для бідних, але
для всіх дітей. Діти проводили там під проводом учителів-виховників цілий день
на грах, гімнастиці, прогулянках та різнородних заняттях, таких як спів тощо.
Діставали харч, хоч не вишуканий, але здоровий (хліб, молоко, овочі, часом
печений риж з яблуками). Там ми навчились багато релігійних, народних та
революційних пісень. У Підлютому Митрополит заснував Вакаційну Оселю для
молоді та Пласту, що його поляки розв ' язали, а українці переіменували
з оборонений Пласт на „Крайове товариство опіки дітей та молоді". Там
перебувало пересічно коло 1,000 дітей (4-14 років) в кількох групах, які чергувалися
протягом літа. Штаб учителів-виховників доглядав і навчав дітей української мови,
молитви, пісні, поезії, а передовсім любови до Церкви, України та рідної мови.
Митрополит любив провести вакації серед ..ангелів", як він висловлювався про
цих дітей. В Зарваниці призначив Митрополит 364 гектарів землі для воєнних
сиріт, а також у Львові-Личакові для сиротинця призначив 600,000 ав
стрійських корон. Коли в серпні 1917 року повернувся Митрополит з
неволі до Львова, українці передали йому збірку 320,000 корон для сиріт, а він
жартома сказав, що одне погано, що вони назвали цей фонд його іменем, і тоді
додав до нього від себе 1 мільйон корон. В Корчеві передав Митрополит для
товариства „Сільський господар" замок із землею для школи модерного
господарства. В Скнилові передав Студитам замок з великим овочевим садом і
яринним городом та орним полем з тим, що в замку мали примістити сільських
хлопців, щоб під проводом інструкторів вивчали вони різні фахи для праці у
Львові чи в інших містах Галичини. В Милованю передав замок із 250 гектарами
землі \ для товариства „Про с в і т а ", щоб вела тут школу садівництва та
городництва.
105