Українські пластуни і пластунки під час поминок над могилою Адама Коцка
на Личаківському кладовищі у Львові 1930 року
шкільництва і значно зменшено чис
ло українських народних та середніх
шкіл.
Коли ще в серпні 1919 р. постало у
Львові Товариство наукових викладів
імени Петра Могили, яке проголоси
ло програму викладів, що її склало
Наукове Товариство ім. Шевченка,
польська влада відмовилася залеґа-
лізувати те Товариство і заборонила
виклади. Всупереч польській заборо
ні створено Кураторію українських
високих шкіл на чолі з кол. віце-на-
місником Галичини, пізнішим сена
тором, Володимиром Децикевичем, і
зорганізовано Приватний Українсь
кий університет, популярно званий
Тайним університетом. В тому універ
ситеті
з ф о р м о в а н о
в 1921 році 58 ка-
тедр — 26 на філософічному, 22 на
правничому і 10 на медичному фа
культетах. Польська влада негайно
повела репресії. Арештувала першо
го його ректора д-ра Василя Щурата,
тодішнього голову Наукового Това
риства ім. Шевченка, та першого се
кретаря університету, д-ра Богдана
Барвінського, і розпочала нагінку
проти професорів, студентів і уста
нов, в яких відбувалися виклади.
Всіх студентів у першому році існу
вання українського університету бу
ло 1.028. Внаслідок щораз гостріших
поліційних репресій, масових ревізій
по приватних домах та установах і
арештувань, в 1925 році діяльність
українського приватного університе
ту припинилась. У цілком спольоні-
зованих Львівському університеті та
політехніці заведено супроти україн
ських студентів ,,нумерус клявзус”,
при чому найтрудніше було дістати
ся українській молоді на медичний
факультет й У політехніку. Нагінка
проти української науки й недопус
кання українців да науки навіть у
польських високих школах у Львові
— це був нечуваний у цивілізовано
му світі скандал, який в счах кожної
культурної людини вкривав ганьбою