Basic HTML Version
Сходу і Заходу та Україну на грані
двох світів. Цим символом прозвуча
ло ймогутнє українське ,,Слава!” на
переміну з італійським „Віва ель Па
па!”, як на подвір’я собору св. Софії
почали приїжджати авто за автом і
в одному з них показалася зодягнена
в білі шати постать Вселенського Ар-
хиєрея. Окликам справді не було кін
ця. На зустріч Голови Вселенської
Церкви вийшли всі українські Вла
дики та духовенство і опісля всі про
цесією ввійшли до храму, Папа Пав
ло VI увесь час благословляючи ти
сячні маси народу.
У храмі Вселенського Архиєрея
привітав Первоієрарх Української Ка
толицької Церкви, її Верховний Ар
хиєпископ Кардинал Йосиф Сліпий.
ВЕРХОВНИЙ АРХИЄПИСКОП КАРД. КИР ЙОСИФ
ВІТАЄ ПАПУ ПАВЛА VI
С в я т і ший Отче ,
Охоплюючий погляд нашого ума на існуючу вселенну, на Бога і світ,
негайно і ясно вказує нам, що перший рух у відвічній тиші починається з
дією Інтелекту. Природній розум відкриває в Бозі найзвершеніше життя,
якого суть становиться у мисленні і любові. Бо ж не може існувати совер-
шенніше буття з вищими прикметами, ніж діяння розуму і волі.
Боже Об’явлення засвідчує нам, що плодами двох духових Божих актів
є дві Божі різні від себе Особи: Мудрість-Слово і Любов-Дух Святий. Пер
ший рух Отця — це мисль, і з цього думання бере початок відвічне життя
і вся дія та сотворення на-зовні. В цьому першому акті Бог Отець пізнає
свою безмежну сутність-есенцію, повноту всіх досконалостей, а таїнствен-
ним плодом цього акту є Мудрість-Друга Божа Особа, що ,,вийшла з уст
Всевишнього” і є з ним повіки (Сирах, 24,3; 1,1). А в книзі Премудрости
читаємо, що ,,Мудрість возсідає побіч його трону” (Муд. 9,4). Вона є ро
джена перед віками: ,,коли ще не було безодень, Я зачалась” (Прип. 8,24).
Ці всі вислови завершуються Прологом Йоана Богослова: ,,В началі було
Слово” (Йоан, 1,1). У сотворенні Божа Мудрість виявляє себе нам різнома
нітними актами і в кожному творінню, але в найвищому ступені в людині,
в її розумі і в її волі, як образ внутрішного Божого життя.
Людина дорожить умом як найбільшим даром Божим і, почитаючи
Божу Мудрість, благаіз її, щоб отримати ласкаве єднання і просвічення свого
життя. Навіть погани, а зокрема вавилонці, єгиптяни, греки і римляни вва
жали мудру людину як ідеал, що його досягається в людському житті. При
святинях збиралися жреці і мудреці, і займалися наукою і мудрістю. Як
зразковий приклад Святе Письмо подає царя Соломона, який не просив
у Бога скарбів: срібла і золота, але мудрости у житті. Святі книги муд-
Вселенський Архиєрей
Папа Павло VI в’їжджає на подвір’я
храму св. Софії