Basic HTML Version
й у суботу в Ню Йорку, але на тлі
декоративних панно, що в поєднанні
з попередніми декораціями створюва
ло великі сценічні ефекти. Перед пре
м’єрою оркестра відіграла американ
ський і український гимни, після чо
го зібраних привітав голова Голов
ної Контрольної Комісії УНСоюзу —
Ювілята, відомий громадський діяч
д-р Володимир Ґалан. (н.н.).
ТАМ, ДЕ НАРОДИВСЯ УНС:
СВЯТО ЧОТИРЬОХ ПОКОЛІНЬ
Тиждень після прем’єри опери „Ан
на Ярославна” в Ню Йорку і Філя-
дельфії ,в суботу і неділю 31-го трав
ня і 1-го червня 1969-го року відбу
лося чергове велике і величне юві
лейне свято Українського Народного
Союзу, цим разом там, де він наро
дився — в місті Шамоікіні, в пенсиль-
венійському басейні твердого вугіл
ля. „Свобода” з 3-го червня 1969-го
року назвала ювілейні святкування
УНСоюзу в районі його народження
„Святом чотирьох поколінь”, а в опи
сі тих святкувань сказано:
ГОЛОС ГУБЕРНАТОРА
РЕЙМОНДА П. ШЕЙФЕРА
Ще заки до далекого від великих
центрів містечка Шамокіну котились
рано-вранці 31-го травня року Божо
го 1969 сотні авт та автобусів, у тому
із сусідньої Канади, ■— по блакитно
му небі великого стейту Пенсильве-
нія радіохвилі несли слова прокляма-
ції губернатора стейту Реймонда П.
Шейфера: „Український Народний
Союз, створений 75 років тому, має
у цьому стейті 117 Відділів, понад
17.000 членів. Його остаточним зав
данням є свобода для відважного на
роду України йінших народів у світі,
які ще перебувають під ярмом тира
нії”. Перший Відділ УНСоюзу-Юві-
лята був створений у самому серці
шахтарського району Пенсильвенії —
у містечку Шамокіні, де діє йтепер,
через 75 років. Губернатор не дарем
но проголосив день 1-го червня ц. р.
Обкладинка оформленої мистцем
Богданом Титлою програмки
опери „Анна Ярославна”
„Днем Українського Народного Сою
зу” у стейті Пенсильвенія.
Авта котяться крутими, гористими
шляхами, і чим ближче до Шамокіну,
тим щільніше їх обступають не лише
природні гори, з чорним золотом у
надрах — кам’яним вугіллям а йще
вищі чорні гори з переробленої поро
ди й землі, насипані тисячами рук
наших піонерів — шахтарів із Укра
їни. У містечках, замаяних зеленню,
над .крамницями, фірмами зустріча
ємо чимало українських, польських,
словацьких та ін. назв, що видко з
прізвищ: це нащадки перших посе-
ленців-шахтарів, яким важка праця
дідів і батьків та наука проклали
шляхи до кращого життя. Непривіт
ні, неприродні чорні горби шахтових
пород, до речі, тепер стараються за
ліснювати березами та ялинкоподіб-
ними кущами, щоб стримувати обва
ли і прикрасити сумний краєвид. Ці
каво, що одним із головних працівни
ків у цій ділянці, відповідальним за