Basic HTML Version
ВСЕНАРОДНИМ
ЮВ ІЛЕЙ
(Продовження зі сторінки 64-ОЇ)
скопа Владику Мстислава з Бавнд
Бруку, Преосв. Єпископа Кир Иоси-
фа із Стемфорду, (канцлера Стем-
фордсько-нюйоркської єпархії о. монс.
О. Манастирського, канцлера Чика-
ґівської єпархії о. монс. В. Паску і ба
гато інших духовників. Із світських
— репрезентовані були всі верстви,
стани йпрофесії великої української
громади з метрополіталь-ної округи
Ню Норку та з ближчих і дальших
місцевостей. Приявним був заступник
директора відділу культури у фран
цузькому консуляті в Ню Йорку, Жан
Карбоне з дружиною.
На залі царила атмосфера відома
з усіх великих оперових театрів пе
ред рідкими прем’єрами. Появу Ан
тона Рудницького перед диригентсь
ким пультом заля зустріла спонтан
ними оплесками. Юнійна симфоніч
на оркестра відіграла спершу амери
канський, опісля український гимни,
що їх стоячи вислухали всі приявні.
Опісля головний предсідник УНСо
юзу Йосиф Лисогір виголосив корот
ку промову, пригадавши, що Україн
ський Народний Союз, спонзор цієї
опери з нагоди свого 75-тирічного
ювілею, впродовж всієї своєї історії
активно сприяв українській культурі.
У Карнеґі Голл не дозволено ста
вити театральних декорацій, тому за-
марковано сценерію тільки символіч
ними експонатами. Так воно й було,
але мистець Василь Дорошенко з Фі-
лядельфії і тамошня Мистецька Сту
дія зручно, дотепно й по-мистецьки
розв’язали цю складну проблему:
лрестіл не залишав сумніву, що це
королівський палац Генриха І, так
само, як два вимальовані зелені ку
щі імітували — сад у Вишгороді бі
ля Києва. У усякому разі — це було
куди краще, ані ж за Шекспірівського
театру, коли карточками з написами
з’ясовувано глядачам, де відбуваєть
ся дія. Ілюзію дійсности в „Анні Я-
рославні” підкреслювали історичні
одяги — солістів, хору, балету. До
зовнішнього блиску опери причини
лись зокрема щораз інші прегарні
сукні-костюми обох героїнь — Ан-
ни Ярославни — Марти Кокольської
і графині Монморансі — Галини Ан-
дреадіс.
Між приявними, як можна було
дізнатись з розмов на перервах, були
й деякі скептики, які лякалися, чи
музика опери не буде надто „модер
на”. Але вже коротка увертюра до
першої дії і перша арія короля Ген
риха розпорошили їх острах, і з кож
ною явою та кожною дією поглиб
лювалось почуття глибокого вдово
лення, що переходило в захоплення
і подив. Виконавців нагороджувано
багато разів рясними оплесками при
відкритій сцені. Особливо глибоке
враження породжували арії йпісні з
виразними українськими народними
мотивами: хор дружинників у пер
шій відслоні другої дії, пісня князів
ни у другій відслоні, хор бояринь-
подружок, вітальний хор, три суто-
народні хорові пісні, що закінчують
другу дію. Мелодійність пісень харак
теризувала теж хорові виступи в тре
тій дії, різні сольові арії, зокрема ве
ликі арії короля та Анни в 3-ій дії й
кінцеву арію Анни.
Хоч багато приявних стежили за
ходом опери з лібретто в руках і хоч
багато інших мали люксусово вида
ну УНСоюзом програмку, в якій по
дано переказ сюжету за діями, і хоч
в офіційній програмці Карнеґі Голл
повних чотири сторінки присвячено
„Анні Ярославній” з англомовним
змістом кожної дії, проте слухачі бу
ли заскочені багатством і різнород-
ністю того твору: чергувалися сольо-