що Роберт Бломс під сучасну пору
перебуває в обіймах Морфея, а заод
но і відомої циркової акробатки з-за
кордону. Вєри Міначової, яка, до ре
чі, вже є на обліку контррозвідки.
Президентові біля вікна навіть при
виділося, як у ліжко до пані Еґос лі
зе незнайомий їйРоберт Бломс. Ціка
во знати її поставу до того ? Не менше
цікаво побачити Роберта Бломса в
оточенні дітей полковника, його
Тй-
щі — пані Кароліни? Отам виник
нуть курйози, ■— мимоволі повеселі
шав голова держави.
— Перед вами ставлю нові пробле
ми, дорогий наш медіюме. Вийміть
духа з утроби, чи з чогось там, Ро
берта Бломса.
— А далі що, пане президенте?
— Далі заженіть у те опорожне-
не тіло блукаючого зараз духа пол
ковника Едварда Еґоса. І загадайте
йсму, коли прокинеться, хай захо
пить із собою оту акробатку Вєру
Міначову;. Поза всяким сумнівом, во
на чи не найбільше причетна до ви
крадення замороженого тіла шефа
нашої контррозвідки.
Медіюм сприймав слова президен
та широко відкривши рота, ще не
зовсім добре усвідомлючи їх. А той
продовжував:
— Духа ж Роберта Бломса відпро
вадьте до столиці тих, хто так напо
легливо готує третю світову війну.
Перекажіть йому, коли не має ба
жання передчасно розлучитися з зе
млею, то хай він влізе в украдене
у нас тіло Едварда Еґоса. В против
ному випадку, він уже ніколи не
повернеться з міжпростір’я. Інструк
цію, як розморозити тіло, напише за
раз пан Артур Кнольф. ї ї передадуть
за призначенням безпосереднім ка-
блевим сполученням.
Обличчя президента набирало все
більшого задоволення, він в уяві
змальовував близьку перспективу:
замість сподіваного шефа Відділу
Два, вони дістанл^ть тільки його охо
ронця. А Бломс не розповість їм біль
ше, ніж розповів досі, його вгляд у
справи контррозвідки дуже обмеже
ний.
— То готові, местро, негайно про
вести пересадження духів?
— Не знаю, пане президенте, ще
ніколи не пробував цього, навіть не
думав про щось подібне, — насправ
ді розгубився відомий медіюм.
— Я за нас подумав, пане Сальвер.
Дискутувати вже нема чого. Справа
не терпить зволікань. Будь ласка,
приступайте до виконання мого на
казу. А що з усього цього вийде —
незабаром побачимо.