Basic HTML Version
Саакяна та професора Д. Щербако-
ва, які потім підтвердили, що Єса-
улівське та Нагально-Тарасівське по
ліметалеві родовища мають промис
лове значення; запаси руд, на дум
ку вчених, можуть бути величезни
ми .. •
Та почалася війна, а відтак знову
різні критичні, а то йскептичні вис
ловлювання. Одне слово, історія до
нецького золота ще не має свого кін
ця.
Знаходили золото і в Криму, в по
родах давнього вулкану Карадага, на
річці Салгірі. Щоправда, вміст його
там становив лише кілька десятків
міліграмів на тонну породи. Натрап
ляли на цей коштовний метал і в річ
ках центральної частини України —
на Полтавщині. . .
Отже, є золото на Україні!
Було б помилкою вважати, що за
сучасного високого рівня техніки роз
відування й видобуток золота річ
проста. Природа дуже неохоче віддає
людям свій золотий скарб. 'Часто на
шляху золотошукачів стають міцні
скельні породи. Якщо говорити про
Україну, то тут напевне йдоведеться
долю золота вирішувати пошуками
саме в скельних кристалічних поро
дах.
1967 року геологи Побузької гео
логічної експедиції відкрили ореали
золота на Побужжі. Розсипи золота
й срібла виявлено в річищах Немії
та Дерла — притоках Дністра. Ореал
розсіювання дрібненьких крихіток
цих металів простягся від міста Мо-
гилева-Подільського до села Руди
Вінницької области. Пошуки корін
ного родовища золота тривають.
Побужжя — цікавий кристалічний
масив: недавно геологи розвідали
тут перше в Україні родовище ґра-
ніту з великими промисловими за
пасами цього мінералу; є тут і диво-
мінерал вермикуліт, і флюорит, і ні
кель .. .
Та ось несподівана звістка.
Молодий геолог-розвідник Василь
Синявський позаминулого року за
кінчив Київський геологорозвідува
льний технікум.
— Коли закінчував навчання, —
розповідає він, — гадав: куди пот
раплю, на які скарби? Де ділитиму
перші хвилини радости шукача? А
може, будуть невдачі? На моє щас
тя, потрапив туди, де проходив ко
лись виробничу практику — до Но
вомосковськ геологічної експедиції.
І коли почув, що учасники цієї експе
диції відкрили золоті жили, я спер
шу подумав — жартують. Розігру
ють мене, як новачка. Золото — на
Дніпрі. . . А потім і сам став сверд
лити по золотих жилах у Гранітах . . .
Його вчили, що золото треба шу
кати в кислих гірничих породах.
І ось біля річи Сури та села Сурсь-
ко^Михайлівського на Дніпропетрів-
щині кількома свердловинами вріза
лися в метаморфізовані Граніти, в зо
ну тектонічного розламу, наповнену
різними мотаморфізованими, збага
ченими карбонатними прожилками. А
в тих прожилках — поблискують зо
лоті краплини. Десятки, сотні . . .
Кварцево-карбонатна жила!
Юнак не повірив сам собі. Перевер
нув золоту жилу, про яку так багато
розповідають леґенди? Це була пер
ша ластівка його щасливого пошуку.
Золото Наддніпров’я ! Вміст його в
окремих пробах становив десятки
грамів на тонну породи! Світ ще не
бачив такого!
Тут немає леґендарних гір, немає
казкових краєвидів. Звичайний укра
їнський степ, де тихо дихає земля.
І раптом — золото . •.
Дарма так розхвалювали колись
золоті поклади Клондайку. Вони на
багато поступаються перед поклада
ми степової української річки Сури.
На світову арену виходить Надні-
пров’я. Ні в кого з наших шукачів
немає сумніву в тому, що иаддиіпров-
ське золото побило всі рекорди. Не
знав світ такого зруденіння. Золото
залягає тут на глибинах 300 метрів.
Це не глибоко. Он залізну руду в
Кривому Розі беруть з глибини одно-
га кілометра . . .