Basic HTML Version
Обидві призначені для стратосферно
го та міжплянетного бою.
„Спрінт” властиво є помічником
„Зевса-Спартана”. Це мала, 27 футів
довжини, двоступнева ракета, вивіну-
вана надзвичайно прецизною апара
турою. „Спрінт’’ буквально експльо-
дує вгору і має призначення як оста
точний ресорт. Якщо „Зевс” чи
„Спартан” помилиться через перфід-
но вивінувану та облудну систему
надлітаючої ракети чи помилиться
націлююча станція, йвороже атомове
стрільно, прорвавшись через оборон
ний пояс, почне падати в повітряну
зону, швидке вирішення ПАР та бли
скавична акція „Спрінт’а” все ще
зможе врятувати життя мільйонів
людей, детонуючи вороже атомове
стрільно високо в повітрі.
Навіть коли б усі надлітаючі ато
мові стрільна були зістрілені — про-
тиатомові сховища конечно необхідні
для захисту населення. Атомові опа
ди своєю радіяційною дією спричи
нюють жахливу повільну смерть, а
легші дози радіяції викликають дале
косяжні ефекти, як левкемію і завми
рання різних залоз тощо.
Та які б не були протиракетні ра
кети досконалі й швидкі, ефектив
ність їхньої дії залежить від керівної
системи радарної точки МСР, акція
якої залежить від викривальних,
стежних та дискримінуючих спромо
жностей і прецизности ПАР. Тут вхо
дить у гру система „Нік-Х”, про яку
так багато говорилось протягом ос
танніх років.
„Нік-Х” не є новою, а радше вдо
сконаленою системою її попередника
„Нік-Зевса”. Щоб подолати трудно
щі, пов’язані з відкриттям та слідку
ванням за великою скількістю об’єк
тів, розсіяних по цілому горизонті,
система „Нік-Х” вивінувана цілкови
то електронічною антеною.
Швидкість керування електроніч-
ними елементами цієї антени дозволяє
спостерігати за цілим небосхилом і
десятками об’єктів одночасно. Спеці-
яльно сконструйовані компютори да
ють можливість відрізняти десятки
об’єктів і стежити за кожним окре
мо шляхом виділення їхніх пара
метрів : положення, швидкости, на
пряму, зміни напряму, швидкости то
що. А що найважливіше тут рівнож
блискавичне та вірне порівнювання
всіх даних спостеріганих об’єктів з
вставленими в компютор даними про
атомову бомбу, дає можливість пізна
вати і вирізняти фальшиві бомби-при-
мани та спрямовувати увагу тільки
на дійсні атомові стрільна.
Якщо атомове стрільно не викрите
„Нік-Х” і не зістрелене „Зевсом”, про
рвавшись через оборонний пояс, ста
не падати на землю — на свою ціль,
то саме тут той же „Нік-Х” стане в
пригоді, бо різкість, непомильність і
певність у вирішенні цілої його сис
теми збільшуються саме тепер, коли
вороже атомове стрільно потрапляє
в атмосферу. Тоді швидкість приман
сповільнується в порівнянні з наба
гато важчою атомовою бомбою. Блис
кавичне рішення „Нік-Х” і така ж
швидка акція МСР і „Спрінт’а” все
ще може детонувати атомове стріль
но в стратосфері — на 30-25 миль над
землею.
Радарна система „Нік-Х” перебу
ває вже десять років в стадії обчис
лень та конструювання. Прототип її
будується на острові Кваялеон, на
Падифіку. Учені, інженери та 15,000
інших працівників з цілої Америки
беруть активну участь в її констру
юванні. Дотеперішні витрати на цю
систему становлять уже понад два
більйони долярів.
Конґрес ЗСА, заалярмований віст
ками про те, що в СССР приступили
до будови цілого ряду сіток оборонної
системи проти ІСВМ типу „Нік-Х”,
рекомендував у 1965 та 1966 роках
продукування „Нік-Х” системи вели
ких обсягів, ухвалюючи додаткові
фонди. Контроверсійні причини, яки
ми керується Уряд в своєму рішенні
приступити до будови оборонної сис
теми „Нік-Х”, мають політичний, ф і
нансовий та технічний характер.
Одна „парасоля”, чи одна „Нік-Х”
система складається з ПАР, з систе