Basic HTML Version
ми комиюторів, з МСР, „Зевса” та
„Спрінта”. Випродукування її кошту
ватиме від 1.3 до 2.3 більйона доля-
рів. Для оборони найбільше скупче
них заселень та індустріяльних ра
йонів Америки потрібно від ЗО до 50
таких „парасоль”. А це коштувало б
від ЗО до 60 більйонів долярів. Що
ця сума не завелика, якщо йдеться
про рятунок нації, наведу слова ге
нерала армії Артура Торро, який ска
зав: „Різниця в посіданні та непосі-
данні „Нік-Х” є різницею між втра
тою життя 140-170 мільйонів грома
дян ЗСА. Якщо можна зберегти жит
тя 70 мільйонів людей коштом 25
до ЗО більйонів дол., що виносить по
350 долярів на особу, то я думаю,
що моє життя варте щонайменше цієї
суми”. Багато інших провідних осіб
схиляються до цієї думки.
Технічні труднощі безперечно ве
ликі. Це — будова нової, незнаної
системи, заплянована. прецизність
якої переходить межі конструкційних
та індустріяльних можливостей. Од
наче, той факт, що найвизначніші
компанії Америки і найбільші знавці
беруть безпосередню участь в конст
руюванні та будові цього проекту,
подає надії, що задум буде здійсне
ний. Повільність конструювання
„Нік-Х” дещо занепокоює офіційні
чинники, бо внаслідок шаленого роз
витку техніки запроектована система
може в близькому майбутньому ви
явитись застарілою.
Яскравим доказом цього припущен
ня було неприємно вражаюче ствер
дження, що Совєти випробували но
вий тип сателіта-ІСВМ, т. зв. FOBS
(Fractional Orbiting Bombardment
System), щось посереднє поміж сате
літом і ІСВМ. FOBS може бути оса
джений в довільну орбіту Землі, мо
же також перелетіти лише її частину
і на команду опасти на обрану ціль;
він здібний перевезти навіть 1 міль
йон TNT атомову бомбу. Неприємно
вражаючою властивістю FOBS є
факт, що летить він на висоті 60 до
80 миль в порівнянні з 200-600 миль
лету ІСВМ, що дає йому можливість
фактично скритися в тінь детекцій-
них променів існуючих радарів, зни
жуючи значно час остороги населен
ня чи також відзову та дії згаданих
оборонних радарно-ракетних систем.
Компенсуючим моментом несподі
ванки FOBS’y був факт, що майже
одночасно по американській стороні
винайдено OHR (Over Horizon Ra
dar), який, на відміну від прямоліній
ного засягу конвенціональних рада
рів, має можливість „бачити” поза не
босхилом і здібний відкривати та сте
жити за об’єктами приземної висоти
— 30-40,000 стіп. Що більше — засяг
його многократно більший від засягу
всіх знаних радарних систем.
Офіційно повідомлено також, що в
Америці працюють над одним з най-
грізпіших ІСВМ, т. зв. MIRV (Multip
le Independent Reentry Vehicles), який
буде вивінуваний в дуже перфідну
заглушуючу систему — може без тру
ду прориватись через ворожу оборон
ну лінію і знищити атомовими бом
бами кілька віддалених місцевостей,
одну по одній в черговій атаці. За
гально вважають, що Совєти працю
ють також над подібною ракетою.
Як бачимо, людина опинилася в
лябіринті, з якого і Аріядна не мог
ла б її вивести. Потішаючим явищем
є факт, що Конгрес ЗСА по довгих
та контроверзійних дебатах признав
фонди і поручив президентові Нік-
еонові будову т. зв. „Сейвґард” — це
версія згаданої „Ніке-Х” системи, ли
ше в меншій формі і призначеної для
менше „перфїдних” атомових ракет.
Сподіваємося, що це — початок бу
дови загальних оборонних систем, і
незабаром вся територія Америки бу
де під протекторатом насправді ус
пішно діючої атомової оборони.
Підсумовуючи сказане вище, муси
мо ствердити, що під сучасну пору
ще не існує жа.дної ефективної обо
рони проти ворожих ракет з атомо-
jBofo бомбою. Молена думати, що не
сподіваються мати її раніше як за
4-7 років, якщо речник Пентагону за
явив, що атомова атака з совєтської
сторони, скажімо в 1970-их роках, ко